<span>Маленков считал, что важно срочно начать развивать в стране легкую
промышленность, которая находилась в слабом положении, т.е. практически пришла
в упадок. Хрущев считал, так же, как и Сталин, что необходимо продолжать развивать
именно тяжелую промышленность. От нее зависит мощь и обороноспособность страны.
В этом состояла принципиальная разница подходов Маленкова и Хрущева к развитию
промышленности.</span>
ДЛЯ ТОГО, ЧТОБЫ ЗАЩИЩАТЬСЯ ОТ ВРАГОВ! НАВЕРНО ТАК!
Потому там есть одна из семи чудес света такая как Величественная статуя Зевса, построенная в греческом городе Олимпии V в. до нашей эры. была покрыта золотом и слоновой костью. Но в том же веке было и разрушено. Зевс это обладатель богов и людей. В греческой мифологии Зевс-бог громовержиць. Древние греки верили. что он живет на Олимпе и царит и на небе и на земле. В Олимпе, место культа Зевса, где проводили присвячини ему Олимпийские игры. Еще можно много говорить, но ведь Греция обаятельная
Византия была очень богатой и образованной страной. Оттуда шли поставки во Францию, Римскую империю, Германию и Англию. Она также была очень оборонной страной, защищаясь от любых бед при первой же возможности.
Прибалтійські країни, після досвіду Мюнхена, не вірили, що Велика Британія та Франція реально виконають свої зобов'язання з їх захисту в разі німецької агресії[2]. Тому уряди Естонії, Латвії та Фінляндії заявили, що будь-яку гарантію, дану без їхнього прохання, будуть розглядати як акт агресії, після чого поспішили укласти пакти про ненапад з Німеччиною (7 червня). При цьому, Німеччина не лише обіцяла не нападати на прибалтійські країни, але і гарантувала допомогу в разі агресії СРСР. Це викликало у прибалтійських урядів відчуття безпеки.[3]. Високопоставлені німецькі військові (Франц Гальдер та Вільгельм Канаріс) відвідали балтійські країни і вели там переговори про військове співробітництво. За повідомленням німецького посланника в Таллінні, начальник штабу естонської армії Рек заявляв йому, що Естонія може сприяти Німеччини у встановленні контролю над Балтійським морем, у тому числі в мінуванні Фінської затоки проти радянських військових кораблів[4].
23 серпня 1939 був підписаний договір про ненапад між Німеччиною та СРСР. Згідно з секретними додатковим протоколам до договору, Естонія, Латвія, Фінляндія і схід Польщі були включені в радянську сферу інтересів.