Полоцкое княжество — княжество кривичей на "Пути из варяг в греки". Первые летописные сведения о нем связаны со скандинавскими варягами. Хроника "Деяния данов" (Gesta Danorum) рассказывает о походе на Полоцк легендарного короля Фроди I (V-VI в. н.э.). В "летописях руских" впервые упоминается в 862 году ("Повесть временных лет").
Подробный анализ сведений о "Полоцке времен Аттилы" можно посмотреть ТУТ.
Поскольку Полоцкие летописи исчезли вместе с разрушенным Софийским собором, о многих эпизодах истории мы сегодня знаем только из скандинавских хроник. Так София, княжна Минская — рускими летописями не упоминается, но хорошо известна из западных источников (сочинения Саксона Грамматика, "Саги о Кнютлингах", генеалогии датских королей) — она была королевой Датской, женой Вальдемара I Великого.
Столицу княжества — Полоцк — скандинавские летописи особо выделяли из остальных 8 городов руских — Киев, Полоцк, Новгород, Изборск, Ростов, Муром, Ладога, Белоозеро, — упомянутых к 862 году.
"Особое тяготение варягов к Полоцку" подчеркивал А. Н. Веселовский в своей работе "Русские и вильтины в саге о Тидреке Бернском (Wilkinasaga)". Так же, как и "необщерусскую его политическую ориентацию — у одних на руках половцы, у других Литва и Ливь".
[ Александр Николаевич Веселовский (1838-1906) — историк литературы, профессор Петербургского университета, академик. Был награжден Константиновской медалью — высшей наградой Императорского Русского географического общества. ]
Некоторую обособленность от Киева княжеству добавляло море Геродота (Сарматское море, Sarmatia sea), покрывавшее все Полесье. Оно изображалось на картах до XVI века и на его берегах картографы помещали историческую Литву
Что значит помогите срочно 1,4
Потомушто мы пишем в школе ручками а не перром, есть электронные доски. Что еще у нас портфели
Ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение:
<span>обеднение крестьян, угроза долгового рабства
</span>
