Салемде – знак приветствия и уважения. Давно не встречавшиеся люди дарят друг другу драгоценности, сувениры, угощение. Не обязательно, чтобы вещь была дорогая, но памятная.
"Коримдик" от слова "кору" - смотреть, видеть. Подарок, который дают за увиденное впервые (молодую невестку, новорожденного и т.д.). Значение обычая не в том, чтобы взять или дать подарок, а для выражения добрых намерений смотрящих.
Про декабристов - как раз все неясно. Революционерами их назвали партийные идеологи в СССР. Декабристы царя не любили. Декабрист Якушкин на собраниях Северного общества предлагал идею покушения на царя. Но тут дело в том, что царь для элиты того времени был не идол, а начальник, с которым офицеры могли по службе встречаться по крайней мере несколько раз в год. Карамзин был историк, а не феодал, его консерватизм был научного толка. Сперанский представлял либеральное крыло, но реформы что он предлагал касались в основном большего доступа круга дворянства к управлению империей. Так, что противоречия были, но не радикальные, а скорее по форме: абсолютная монархия или конституционная монархия.
Как отклонение от истинной веры
Українська мова систематично заборонялась і переслідувалась спе-ціальними державними вердиктами та урядовими указами. Переслі-дування її тривало століттями, бере початок від указів Петра І 1708-1710, 1720 рр. про заборону українського книгодрукування та Катерини II про заборону викладання української мовою у Києво- Могилянській академії (1754 р.).
20 червня 1863 р. вийшло таємне розпорядження царського уряду (відоме як Валуєвський циркуляр), у якому міністр внутрішніх справ П. Валуєв наказав: «щоб до друку дозволялися тільки такі твори на ма-лоросійській мові, які належали до галузі вишуканої літератури, про-пуском книг на малоросійській мові як духовного змісту, так навчаль-них і взагалі призначених для першопочаткового читання народу, призупиняється» [320, с. 275]. Російський уряд занепокоїло те, що «при-хильники малоросійської народності» звернули свої погляди на неос- вічену масу, взялися видавати дешеві книги для читання на південно- руському наріччі», що могло «підірвати державний лад.» У циркулярі стверджувалося, що «ніякої окремої малоросійської мови не було, не має і не може бути» і, що наріччя, яке вживається в Україні, є та сама російська мова «тільки зіпсована впливом на неї Польщі» [320, с.275]. Цензура під різними приводами різко обмежила друкування навіть художньої літератури. Синод 3 липня 1863 р., у свою чергу, запропо-нував усім духовним цензурним комітетам не дозволяти релігійних видань на українській мові [285, с. 60]. 31863 р. видання книжок укра-їнською мовою у межах імперії майже припинилося.
Політика, що проводилась з 1863 р. стосовно поляків, українців, бі-лорусів і литовців, вперше в історії Росії відкрито переслідувала мету культурно-мовної русифікації [249, с. 190]. Відносно українців ця полі-тика русифікації мала за мету повну асиміляцію народу [248, с. 107].
Для зведення української мови до рівня селянської говірки Ем- ським указом від 18 травня 1876 р. проголошувалося: « Не допускати
Обеим, т к холодная война была следствием естественного процесса борьбы за ресурсы.
Любые мировые державы вынуждены в нее включаться, это закон общества. В мире сложились две кардинально противоположные системы., претендующие на мировое господство. Т.к. Силы были приблизительно равны, поэтому война на уничтожение была невыгодна обеим сторонам( тем более с применением ЯСВ). перевод же противостояния в экономическое русло( примерно как сейчас) не произошел из-за недостаточной степени глобализации экономики.