В рыночной экономике, в отличие от командной свободно покупаются и продаются ресурсы производства.
Виды межличностных отношений:
1) производственные отношения — складываются между сотрудниками организаций при решении производственных, учебных, хозяйственных, бытовых и др. проблем и предполагают закрепленные правила поведения сотрудников по отношению друг к другу. Разделяются на отношения:
а) по вертикали — между руководителями и подчиненными;
б) по горизонтали — отношения между сотрудниками, имеющими одинаковый статус;
в) по диагонали — отношения между руководителями одного производственного подразделения с рядовыми сотрудниками другого;
2) бытовые взаимоотношения — складываются вне трудовой деятельности на отдыхе и в быту;
3) формальные (официальные) отношения — нормативно предусмотренные взаимоотношения, закрепленные в официальных документах;
4) неформальные (неофициальные) отношения — взаимоотношения, которые реально складываются при взаимоотношениях между людьми и проявляются в предпочтениях, симпатиях или антипатиях, взаимных оценках, авторитете и т. д.
На характер межличностных отношений оказывают влияние такие личностные особенности, как пол, национальность, возраст, темперамент, состояние здоровья, профессия, опыт общения с людьми, самооценка, потребность в общении и др. Этапы развития межличностных отношений:
1) этап знакомства — первый этап — возникновение взаимного контакта, взаимного восприятия и оценки людьми друг друга, что во многом обусловливает и характер взаимоотношений между ними;
2) этап приятельских отношений — возникновение межличностных отношений, формирование внутреннего отношения людей друг к другу на рациональном (осознание взаимодействующими людьми достоинств и недостатков друг друга) и эмоциональном уровнях (возникновение соответствующих переживаний, эмоционального отклика и т. д.) ;
3) товарищеские отношения — сближение взглядов и оказание поддержки друг другу; характеризуются доверием.
Гуманність (гуманізм) - це людинолюбство, усвідомлення власної цінності і цінності іншої людини.
Гуманізм підкреслює саме людські якості особистості, то, що відрізняє його від тваринного світу, а долучає до сфери духовного.
«Людина стоїть в центрі світу», - ось девіз гуманістів Середньовіччя (саме там знаходяться витоки даного вчення). У сучасному суспільствознавстві до гуманізму відносять два напрямки: антропоцентризм і індивідуалізм.
Представники гуманістичних поглядів вважають, що в природі людини спочатку закладено добру або, по крайней мере, нейтральне початок. Руйнівні сили в людях є результатом незадоволених потреб, а не якихось вроджених вад. І дійсно, гуманізм народився на тлі матеріального благополуччя італійської знаті і богеми (художників, письменників), коли їх фізіологічні потреби були задоволені, люди відчували себе в безпеці. Тоді і виникло прагнення до головного змісту гуманізму (по Маслоу) - творчого перетворення навколишнього світу.
Очевидно, що вчення Маслоу збігається зі світоглядом великого російського письменника 19 століття Федора Михайловича Достоєвського. Я, як і Достоєвський, не впевнений в тому, що після глобальної катастрофи людство буде проповідувати ідеали гуманізму. Швидше за все, воно буде прагнути до виживання.
Але в звичного життя без глобальних потрясінь цінності гуманізму потребують пропаганди і захисту. Наприклад, права другого покоління з Загальної декларації прав людини 1948 року, що закріплюють за людиною право на духовне вдосконалення.
Багато чого, звичайно, залежить в цьому питанні і від індивідуальних принципів кожної людини. Є люди, які на терпить лихо кораблі рятують в першу чергу жінок і дітей, а потім рятуються самі. Це особистості з великої літери. Вони не зможуть спокійно жити, якщо надійдуть інакше.
Висновок: щоб не втратити самоповагу треба в будь-якій ситуації залишатися людиною.
