-Доброго дня, Олена Юрівна.
-Доброго дня, Ксенія.
-Олена Юрівна, а можете мені відповісти на одне запитання?
-Так, звісно!
-Я хотіла у вас спитати , чи варто бути дотепною.
-Це дуже добре запитання, Ксеніє. І я тобі на нього відповім. Одного разу, коли я була ще такого віку як ти, я дуже була дотепную дівчинкою , але бути дотепную , це не завжди добре. Бо деякі з моїх однокласників дуже заздрили моїй дотепності, тому відносини між нами не дуже склалися. Але це всього на всього заздрощі і якщо тобі хтось заздрить не треба привертати уваги , той людині, а треба найти кращий підхід до цієї людини.
-Тому , якщо ти вмієш підходити до людей і маєш з ними спільні поняття, то треба уйти від цієї розмови і найти спільну мову. Тому це зостається на твоєму розсуді.
-Дякую, Вам дуже, Олена Юрівна, притримуюся вашої поради.
Сади тахтіть, річки шуміть і сонце всіх вітай! Небо з морем обійміться, море в небі розведіться! Солоний вітер після зливи, труси, що сили синю сливу!
Напиши так :жило на світі сто гривень.вони були однією купюрою .....
один хопчик не знав на що йх витратити, тому купив собі ящик цукерок.
Так і пропали сто гривень на -барбарис....
Це іменник,однини,чоловічого роду,неназивне.
У різні історичні періоди таке слово, як "гривня" означало мідяну монету. Яка була вартістю у дві з половиною копійки, згодом у три, а потім назву "гривенник" дістала у народі срібна монета вартістю у десять копійок.
Учені виводять походження назви "гривня" так, що це було намисто або браслет. І справді, у побуті Київської Русі існувата така прикраса- шийний браслет, він був золотий та прикрашений коштовним каменем, який носився на шиї. "Гривнями" також називали металеві амулети, які тако носилися на шиї . Слово, швидше за все, утворилося від праслов*янського кореня "грива", тобто "шия", що залишився в сучасній українській мові лише для визначення відповідної частини тіла деяких тварин. На думку етимологів, первісне значення слова "гривня"-"шийна прикраса" - доповнилося значеннями "грошова одиниця"