Окружность - это геометрическое место точек плоскости, равноудаленных от некоторой заданной точки (центра окружности). Расстояние между любой точкой окружности и ее центром называется радиусом окружности (радиус обозначают буквой R).
<span>Значит, окружность — это </span>линияна плоскости, каждая точка которой расположена на одинаковом расстоянии от центра окружности.
Кругом называется часть плоскости, ограниченная окружностью и включающая ее центр.
<span>Отрезок, соединяющий две точки окружности, называется </span>хордой<span>. Хорда, проходящая через центр окружности, представляет собой </span>диаметр<span>. Диаметр окружности равен ее удвоенному радиусу: </span>D = 2R.
1. Различие в методах. Для черных металлов в основном используют металлургические методы, а для тяжелых цветных - химические ( электрохимические) методы. 2. Территориально все производственные предприятия отрасли располагаются преимущественно вблизи сырьевых баз- месторождений полезных ископаемых используемых в метал- Ом производстве. Сырье: каменный уголь, железная,хромовая, марганцевая руда, металлолом
В Африке мартышки слоны львы крокодилы в Австралии кенгуру
Ответ:
Географічне положення материка обумовлює надходження великої кількість сонячної радіації впродовж року. Південна Америка – найвологіший материк земної кулі. Пасатна циркуляція та вплив теплих Бразильської та Ґвіанської течій – основні передумови того, що середня річна кількість опадів на континенті приблизно вдвічі більша, ніж на будь-якому іншому материку. Разом із тим, холодна Перуанська течія та область підвищеного атмосферного тиску роблять частину західного узбережжя (пустеля Атакама) найпосушливішою територією не тільки Південної Америки, а й усієї земної кулі. Суттєвий вплив на формування клімату материка має рельєф. Анди – найдовша гірська система на Землі – є перешкодою для проникнення сухих прохолодних тихоокеанських повітряних мас. Тут сформувався високогірний тип клімату. Рівнини на сході, навпаки, дають змогу майже безперешкодно проникати з Атлантики теплим і вологим повітряним масам вглиб материка.
На постійно спекотний і вологий екваторіальний пояс припадає західна частина Амазонської низовини та північно-західне узбережжя Тихого океану. Клімат екваторіального поясу Північної Америки формується під впливом атлантичних вологих повітряних мас та високих впродовж року температур.
Для субекваторіальних поясів характерними є жарке вологе літо, суха, жарка зима і незначна різниця літніх та зимових температур (Орінокська низовина та Ґвіанське плоскогір'я, східна і південна частина Амазонської низовини, частина Бразильського плоскогір'я).
Південно-східна частина Бразильського плоскогір'я, північна частина Ла-Платської низовини знаходяться у тропічному поясі та характеризуються більш контрастними за сезонами температурами і більшими перепадами кількості опадів у прибережних і внутрішніх областях. Дощі випадають здебільшого влітку, але їх значно менше, ніж у субекваторіальних поясах.
Субтропічний пояс характеризується істотними відмінностями різних його частин. Від теплого з рівномірним зволоженням на сході і сухого континентального у внутрішніх районах, до середземноморського клімату на тихоокеанському узбережжі із сухим літом і вологою зимою.
Помірний кліматичний пояс материка формується під впливом західного перенесення повітряних мас і характеризується чітко вираженими порами року. Значне зволоження (до 3 000 мм на рік) західної частини поясу сформувало тут помірний морський тип клімату з незначним впродовж року коливанням температур та великою кількістю опадів. Східна частина поясу характеризується різкими коливаннями температури і незначною кількістю опадів (помірний континентальний тип клімату).
Объяснение:
Круговорот воды в природе.
Я думаю