Вкрила сніговою ковдрою родючу землю. Скляним покривалом застелила дзвінку річечку. Червоногруді снігури й достиглі грони калини вносять яскраві краплі у бличкучо-крижаний пейзаж.
У давнину наші предки називали Берегинею своє житло, бо воно оберігало не лише від холоду, від зла, але й берегло чистоту людської душі. Кожна частина житла мала своє символічне значення. Піч символізує собою родинне вогнище і була священна, як мати. Вона обігрівала, годувала всіх. Найсвятішим місцем у хаті була покуть. Там висіли ікони, прикрашені рушниками і пахучими травами. На покуті садили почесних гостей, молодих під час весілля, там же ставили дідуха на Різдво. Прикрасою житла служили вишиті рушники. Їх вішали над дверима, над вікнами, стелили на столі, але найкрасивішими обов’язково накривали ікони. Прикрашали хату і настінними малюнками, які служили і прикрасою, й оберегами. Малюнками розписували піч, припічки, вкладаючи свій щедрий талант у колоритні орнаменти. Під іконами стояв великий стіл, розрахований на численну родину: біля нього всі збиралися і коли їли, і коли вирішували важливі питання. На ньому завжди мала лежати прикрита рушником паляниця. Біля стола попід стіною стояла довга деревяна лава, а збоку його — велика скриня, куди складався одяг, рушники тощо. Недалеко від печі ставився деревяний настил на стовпчиках — піл. На ньому спали, а вдень, прибравши постіль, його нерідко використовували для хатніх справ. Я ніколи не жила у такій хаті, але мої пращури передали мені, мабуть, святу любов до неї, бо трепетно хвилюється моє серце, коли чую слова: Хата моя, біла хата, Казко тепла й доброти…
хворий прийшо у лікарню до лікаря. лікар оглянув і виписав ліки. через кілька днів хворий одужав. після чого більше не хворів.
Я дуже люблю свою матусю! Вона гарна, весела, привітна, наче сонечко! Матуся добра і ніжна! Вона завжди поряд, завжди допоможе. Немає кращої усмішки у світі ні у кого крім неї!
Мама вчить нас найголовнішим людським якостям – доброті, чесності, порядності та людяності.
Для мене немає ближчої людини за мою матусю.Вона мій промінь сонця, моя наснага. Моя мама – найкраща в світі!
-Привет,Вася!
-Привет,Игорь!
-Ти что читаешь?
-Да вот, Пушкина, а ты?
-А мне Есенин больше нравится.
-Понятно,дашь потом почитать?
-Конечно,Вася,дам.