ЗИМОВА НІЧ<em /><u /><u /> Як гарно вночі взимку. Небо-заповнене зірками-дітками, й батечком-місяцем. Місяць, палає, палає неначеб-то вогняна куля. Всі дерева одягли білі кожушки. Ох, які ж вони чисті й чорної краплини нема. Ну і знахідка... Сніг сяє, немов золото. Золото, яке сиплеться на нашу землю. Тихо... Жодної, жодної людини. Тільки в деяких хатах палає світло. Мабуть мені не хочеться спати, не хочеться покидати таку гарну-зимову красу!
ався навчальний рік. Разом з цим почалися і польові роботи — збір урожаю не тільки на колгоспних полях, а й на присадибних ділянках. Багато людей уже вправилися біля городу. Дітвора мала час погуляти на вулиці, сходити на рибалку.
Але одного разу ми поверталися з рибалки, йшли дорогою повз городи. Анатолій звернув нашу увагу на те, що лише на городі Олексія не викопана картопля. Олексій учився з нами, але нічого нікому не говорив. Та ми всі помітили, що він сумний, не гуляє з нами, поспішає додому після уроків. Ми не придавали цьому ніякого значення. А від мами Анатолій та Данило чули, що Олексієва мама хвора, лежить у лікарні, батько у відрядженні, повернеться не скоро. У Олексія є ще молодший братик, який ходить в дитсадок. А осінь наступає з вранішніми прохолодами, а незабаром почнуться дощі та заморозки.
Ми ніби прозріли, що картопля, буряк, морква та інша городина на ділянці Олексія може загинути, бо він не в змозі сам подбати про город, бо йому треба і до мами в лікарню сходити, і братика забрати з дитсадка, і впоратися по господарству.
Тоді ми домовилися, що наступного дня зразу після уроків візьмемо дома лопати, відра та мішки і підемо на город Олексія, щоб зібрати урожай, допомогти однокласнику. Так ми і зробили. До нас ще приєдналася мама Петрика, яка давала вказівки, радила.
Працювали ми до темряви. Зате вже пізно вечором привезли у двір Олексія багато мішків з картоплею, буряками, морквою та іншою городиною. Допоміг нам це привезти на машині батько Сергія, бо він шофер.
Олексій не зрозумів одразу, що діється. Але потім йому стало все ясно. На очах у нього заблищали сльози, але то були сльози радості.
Розчулений, він щиро подякував усім нам за допомогу та увагу до його сім'ї.
Лейпцизький, дрогобицький, іртиський, карпатський, оренбурзький, сиваський, овруцький, південнобузький, воронезький, черкаський, Білоцерківський, галицький, цюріхський, Острозький, кагарлицький, ніжинський, ризький, прилуцький, ладозький, норвезький, запорізький, бахмацький.
Олександр(від давньогрецької переможець народів ) займається спортом впевнений у собі
Осінь. На вулиці з ранку прохолодно. Частенько ллють дощі. Небо крите хмарами. Лужа покрита тоненьким крижаним шаром. Поблискуюча трава вкрита інеєм.
Вітер колише дерева. Опале листя немов ковдра,гріє замерзлу траву. Всюду туман який не дозволяє роздивитися красу природи в даличині.
Перші промінці сонця гріють землю. Розтає іній,та крижанина в лузі. Хмари розбігаються. Небо становиться чисто блакитним. Повітря не таке холодне як зранку. Трішки пильно,та всюди дим від палаючих в багатті листя. Птахи летять на південь. Деякі тварини збираються в зимову сплячку.