Народній
закінчення -ій
-род - корінь
на- префікс
-н- суфікс
1)Українська Земля дуже мальовнича. Україна - найрідніша для мене Земля. Ні на які скарби світу я б не проміняла(-в) свою рідну Землю.
2)... Скільки в ній бринить щастя , радості. У піснях нашого народу чується голос рідної землі , шепіт вранішньої золотої ниви і соловїний спів.
3) ... Молода і щаслива , йду я нашою вулицею , а матуся-верба ласкаво простягає мені услід свї зелені руки... Це моя Україна - рідна , священна земля моїх дідів , прадідів.
Луцька осінь
у Луцьку гуляла пишна осінь
пожовкле листя вкрило доріжку. приємний шум під ногами звучав немов в дитинстві. рвучкий вітер носився з бабиним літом. вони ніби закликали зіграти у Спіймай мене. я не можу надихатись вдосталь осінньою прохолодою.
яка чудова Луцька осінь.
(Луцьк заміни своїм містом, я писала про себе)
. На зустрічі ми вирішили поставити усі крапки над і.
2. Моєму товаришу не треба кидати гроші на вітер.
3. У новій школі я почувала себе не в своїй тарілці.
4. Ніхто його не тягнув за язик.
5. Зверху я бачила місто ,як на долоні.
6. Ми зустрілися віч на віч.
7. Від новин у мене голова йде обертом.
8. Він зник, як крізь землю провалився
9.Схожі ми з сестрою, як дві краплі води
10.Місто наше він знає, як свої пять пальців.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/1308172#readmore