Новорічна казка це справжнє диво.Колись заєць гуляв зимовим лісом. І його побачив вовк але заєць швидко заховався і вовк пішов далі.Ведміть по дорозі зустрів вовка він хотів його зїсти але вовк швидко втік.Коли мав починатися новий рік у лісі була новорічна вечірка і заєць і вовк і ведмідь прийшов на цю вечірку але одне одного вони не їли. Вони не хотіли робити нікому зла . І від о цього дня вони всі подружилися і не робили нікому зла. І ми вас закликаємо теж не робіть нікому зла ні в промті дні ні в новорічну ніч адже це дуже погано
Відповідь:Вже давно злетіли з дерева листочки, і стоїть воно роздягнене і таке беззахисне. Кожну гілочку видно на ньому і тоненьку, і товстішу. Сумно стоїть воно і чекає , коли вкриє його снігова ковдра. Аж ось і сніжок пішов. Притрусить він і стовбур, і гілочки. Стане дерево гарне ніби у святковому вбранні. Гілочки нахиляться до землі під вагою снігу, і деревце буде ближче до тих листочків, які опали зовсім недавно. Пташки будуть влаштовувати на ньому свої посиденьки, щось щебетатимуть дзвінко, і йому не буде вже так сумно. Пригріє сонечко, заблищать на гілочках сніжинки. Зима пройде, і деревце знову оживе.
Пояснення:
Ще з давніх-давен церква вважалася символом духовного життя народу. Адже саме тут ми можемо побути наодинці з Богом, поділитися своїм горем, радістю, висповідати й очистити душу. Божий храм – це місце, де охрещують нове життя та відспівують померлих. На будівництво церкви завжди виділялися значні кошти, тому не дивно, що її називають еталоном серед об’єктів архітектури. Велич і розкіш соборів, особливо православних, справді вражає. Не винятком стала й перлина українського бароко – Андріївська церква. Андріївська церква, названа в честь апостола Андрія Первозванного, красується на пагорбі одного з найстаріших і найдивовижніших районів Києва – Подолі. Вона, безумовно, є вершиною творчості Бартоломео Растреллі. Живописність, розкіш декору, позолота – всі ці риси увібрала в себе велична споруда. Церква вражає виразністю та яскравістю, ніби її намалювали на тлі неба. Міцні стіни розташовані на стилобаті – основі комплексу церкви. Висота храму близько п’ятдесяти метрів. Інтер’єр виконано за допомогою різних видів мистецтва: архітектури, живопису, ліплення, а пишним декором оздоблено і вікна, і двері. Із зовнішньої тераси навколо споруди можна помилуватися мальовничими краєвидами. У мою пам’ять образ Андріївської церкви врізався після перегляду вічної кінокласики «За двома зайцями». Пам’ятаєте, як Голохвастов підіймався чавунними чорними сходами? А граків, які здійнялися хмарою, коли задзвонили дзвони? І все б добре, та дзвонів тут ніколи не було. А все через легенду. Кажуть, що під храмом затаїлося підземне море, яке розбудити зможе тільки гучний дзвін. І тоді течію вже не зупинити. Тому не варто ворушити минуле й перевіряти справжність таких давніх легенд. Сьогодні ж Андріївська церква – справжня окраса Андріївського узвозу.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-opis-andriyivskoyi-tserkvi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
2.Розмовляючи,схиляючись,збираючись,бажаючи,відірвавшись,молодіючи,умивши,умившись,розказуючи.
4.Не спитавши броду,не лізь у воду.
Не нахилившись,з криниці води не нап'єшся.
Не навчивши в пелюшках,не навчиш і в подушках.
М'ясом хвалиться,юшки не уївши.
Не скуби,не повивши