Жили собі в країні знань дві частини мови Іменник та Прикметник. І
були вони добрими друзями. В кожного була своя роль, своє значення в
українській мові.
Та якось, одного разу вирішив Прикметник, що він головніше від Іменника. Образився Іменник і вони посварилися.
Зовсім погано стало Прикметнику без Іменника, зрозумів він свою помилку.
І пішов до Іменника просити пробачення.
Прийшов
і говорить: " Без тебе речення вже й не речення, а казна-що, і не
можна нічого зрозуміти.Пробач мені ". І звичайно Іменник пробачив
Прикметника.
І стали вони знову друзями. Але тепер кожен з них розуміє свою роль в країні знань і поважає іншого.
ость тут є сайт з необхідною інформацією http://www.zhu.edu.ua/mk_school/mod/book/tool/print/index.php?id=12130
Ответ:
правильна відповідь (г)
Объяснение:ставимо тире,бо друга частина речення пояснює причину того,про що говориться в першій частині
Багатозначність прикметників те ,що за допомогою префіксу та суфіксу вони можуть змінюватися :
Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця і кварта, щоб мед-вино пити. Позаду нього стримить увіткнутий у землю гострий спис. На гілляці висить шабля, що втоми не знає і не щербиться ніколи. Вдягнений Мамай, як і личить козакові, в широкі шаровари і жупан.
