«Надежда-это пугливая птаха, которая гнездится в душе человека», — эти слова американской поэтессы Эмили Дикинсон заслуженно стали афоризмом. Мыслители всех времен по-разному относились к надеждам. Кто-то считал их лучшим человеческим двигателем, а кто-то – наивысшим злом. Однако все сходились в одном: когда пропадает надежда, возникает пустота. Именно надежда, притаившись в сердце, дает возможность быть счастливым даже среди несчастий. Человеческая природа такова, что свои надежды человек прячет в глубине души, лелеет их и до последнего верит, что они непременно сбудутся. В литературе тема надежды встречается довольно часто, как и в жизни. Одним из примеров тихой греющей сердце надежды являются верования героев пьесы М. Горького «На дне». Все герои произведения, за исключением, Бубнова, отвергают свой «ночлежный» образ жизни. Они надеются, что судьба преподнесет им еще один шанс, который позволит им подняться со «дна». Так, например, Клещ говорит: “Я — рабочий человек… я с малых лет работаю… Ты думаешь, я не вырвусь отсюда? Вылезу, кожу сдеру, а вылезу… Вот, погоди”, умрет жена…” Усиливают надежды на новую жизнь речи Луки. <span>Только благодаря надежде Мастер из произведения </span>Булгаков<span>а написал свой роман о Понтии Пилате. Робкий, но талантливый писатель, мечтавший вырваться из своего подвальчика, из своей не самой благополучной жизни, надеялся, что его роман будет напечатан. Только надежда, греющая его сердце, заставляла его закрывать глаза на существующие в литературной среде порядки. Была надежда – были силы писать. </span>
1) На весні 1241; 2) Тугарин кримезний як Дуб ; 3) Скомна та ніжна Мирослава; 4) День ловів Ведмедів; 5) На дівчину напала скажена Ведмедиця; 6) Стародавнє село Тухля; 7) Просить у Боярина руки його доньки.
<span>Свекруха пішла до шинку та в розмові з іншими жінками почала судити невістку. Язикаті молодиці все переказали Мотрі. </span>
<span>З того часу Мотря вирішила показати свій норов: стала прясти починки собі окремо та ховати в свою скриню. Це стало причиною сварки між свекрухою і невісткою. </span>
<span>Невістка більше не хотіла прясти тонке полотно, а ходила в сорочках з товстого полотна. Вона докоряла свекрусі, що працює навіть більше за неї. </span>
<span>Жінки виривали одна в одної мотовило, й у хаті зчинився гамір. На крик прибігли чоловіки. Лаврін почав з них сміятися. Кайдаш розсердився, що вони сваряться в святу п’ятницю, але жінки не могли зупинитися. </span>
<span>Карпо підтримав жінку і запропонував батькові одділити їх в окрему хату. Потім син навіть побився з рідним батьком. </span>
<span>Довго ще продовжувалася колотнеча в Кайдашевій хаті. </span>
Кращий козацький вивідник (розвідник) землі переяславської; знає мову і звичаї татар, має серед них вірних людей; ходить безшумно, безшелесно; наче нікуди не дивиться, а все бачить; бездоганно володіє зброєю і тримається на коні. Сміливий, розумний, спостережливий, витривалий, кмітливий, відважний, рішучий; звик покладатися лише на себе. Вірний товариш, турботливий і уважний до хлопців і братчиків, поважає літніх козаків, дослухається до їхніх порад; любить рідну землю, гарно її знає, захищає від ворогів. Справжній лицар, який щиро служить своєму народові, товариству
І комп'ютер важливий, і книги - теж.
В інтернеті можна знайти все, що бажаєш. Від червоного носка до старовинних творів письменників, які жили ще до н.е.
Однак, будь-яку книгу ніколи не замінить комп'ютер. Лише у книгах описана вся реальність тих чи інших часів, лише у них уся істинна правда існує. В інтернеті усе можна відредагувати, змінити, дописати, а в книжці не допишеш, не відредагуєш, тому як у ній пише - так і є насправді.
Снежна королева, я очень вас прошу, отпустите моего младшего братика Кая. Вы очень добры, но я очень хотела бы вернуть его обратно в теплый дом. Я понимаю, что вам нужна помощь. Возьмите меня вместо моего братика. Он слишком мал и слаб, чтобы выполнять ваши требования. Пожалуйста, верните моего братика.
