Коли свята закінчились, - вони пішли
Нам требя переробити казку на билину
Сьорбаємо несолоний відвар
Чол.р-веселий,жовтий,солодкий.
Жiн.р-чудова,рожева,розумна.
Сер.р-син<span>є,гарне</span>,сердите.
1.Наше шкільне навчання часто проходить у кабінеті української мови та літератури. Я хочу описати його, бо це сучасна класна кімната. Вона простора та світла, тому що в ній великі вікна. На вікнах висять білі мережані гардини та прозорі блакитні штори.
У класі стоять нові світло-бежеві парти та такі ж стільці, тільки ще з зеленою облямівкою з боків. Від світлих меблів вся класна кімната видається ще світлішою. Меблі в класі зроблені з дерева.
Стіни класної кімнати пофарбовані в блідо-зелений колір. На стінах висить кілька портретів українських поетів та письменників. Над класною дошкою знаходиться портрет Тараса Шевченка, прикрашений двома рушниками. А на стінах висять портрети Лесі Українки та Івана Франка, а також репродукція картини про козака Мамая.
У класі ще є гарні нові шафи, такого ж світлого відтінку, як і парти. На їхніх полицях розставлені книги в яскравих обкладинках та літературні журнали. (Твір-опис на тему «Мій клас»)
Ще в кабінеті багато живих квітів, великих та маленьких. Вони стоять на підвіконнях і на шафах. Квіти приносять до школи зі своїх домівок вчителі або дарують для кабінету учні.
Я недаремно написав, що кабінет української мови та літератури — сучасний. У ньому є плазмовий екран для перегляду навчальних матеріалів, фільмів та презентацій. Поруч з ним на спеціальній поличці розміщається медіаплееер, який підключається до екрану. Сюди можна вставляти диски і навіть «флешки». Ці нові технології в класі сусідять із звичайною чорною дошкою, на якій пишуть крейдою.
2. Мій улюблений клас
Я дуже люблю свій клас. Мій клас дуже дружній та веселий . У моєму класі я маю дуже багато друзів і подруг ,я їх дуже люблю.На перервах ми обмінюємося цікавою інформацією та обговорюєм різні теми. А наш класний керівник завжди підтримає і допоможе нам. З моїм класом ми малювали плакати , їхали в різні подорожі це було дуже цікаво й весело. А коли начинаються канікула я дуже сумую за моїми друзями. Коли я закінчу школу я буду памятати їх завжди і буду дуже сумувати.
<span>Хліб-це святиня. Його
потрібно берегти. Я переконана, не може бути родина багатою, якщо немає хліба
на столі. На мою думку хліб- усьому голова. Я вважаю, що легкого хліба немає.
Щоб хліб потрапив до нас на стіл спочатку сіють пшеницю, доглядають, потім
збирають урожай –це важка праця. Багато професій потрібно, щоб отримати запашну
хлібину: землероб, мірошник, пекар, продавець.<span> З неба хліб не падає. </span></span>
Вербове,вербовна,вербовий;вербо