Я - громадянин України
<span> Я народився в Україні. Ця держава вільна і незалежна, а ще донедавна вона була складовою великої держави - Радянського Союзу. Я не знаю, як було жити у тій державі, але я твердо впевнений, що краще мати невелику, але власну Батьківщину. </span>
<span> Історичні корені Україні сягають давніх часів. На наш народ відомий свою неподоланністю та незнищенністю, великою і могутньою державою - Київською Руссю; Запорозькою Січчю. </span>
<span> Я гордий, що живу у цій країні. Вона ще молода, але ініціативна, вона має розумних синів, які піднімуть її. </span>
<span> Наше суспільство потребує громадянина освіченого, активного, який вміє жити і працювати в умовах демократизації, в обстановці зростаючої і економічної відповідальності, який уміє встановлювати контакти з іншими людьми, орієнтуватися в ситуаціях, що склалися, швидко адаптуватися до нових умов. </span>
<span> Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Це такі гуманістичні риси, як єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості. </span>
<span> Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого - засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини. </span>
<span> Вибір України пов'язаний з демократичними орієнтирами, ми повинні мати чіткі уявлення про наші обов'язки та права, знати суть громадянського суспільства, його специфічні риси, закономірності розвитку. </span>
<span> На мою думку, дуже важливо, щоб кожен розумів необхідність праці, трудової активності, ініціативи, підприємництва. Важливо, щоб держава надавала підтримку нам, молодим, допомагала реалізувати наші мрії. Ми готові до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, до конкуренції й самореалізації в ринкових відносинах. </span>
<span> Маємо надію сприяти захисту усіх верств населення, розвиткові соціальних програм, захисту дитинства. Треба створити такі умови, щоб кожна дитинка посміхалася не лише на свята, але постійно, щодня. </span>
<span> Ніхто краще не зрозуміє один одного, ніж мати і дитина. Тож ми - діти України, її надія і майбутнє, будемо будувати демократичну, економічно розвинену державу. У на все попереду, нас чекають великі звершення. </span>
<span>1. Мать будущего композитора, Софья Васильевна, была замечательной пианисткой с академическим музыкальным образованием. Она привила своим детям огромную любовь к музыке и дала им первые уроки игры на фортепиано.
</span><span><span>2. </span>Начало мировой известности Шостаковича положила его дипломная работа – Первая симфония, выполненная в лучших традициях Чайковского, Римского-Корсакова и Мусоргского. Это произведение написано Шостаковичем в 19-летнем возрасте.
</span><span><span>3. </span>Дмитрий Шостакович был не только известным композитором, но и замечательным педагогом. Он работал в Московской и Ленинградской консерваториях и продолжал преподавать музыку даже в годы Великой Отечественной войны.В 1948 году Шостаковича обвинили в «пресмыкательстве перед Западом» и лишили звания профессора Московской и Ленинградской консерваторий; главным обвинителем Шостаковича был партиец Андрей Жданов. Вернуться к преподаванию композитор смог только через 13 лет.
</span><span><span>4. </span>Самые известные музыкальные произведения Шостаковича – это Пятая, Десятая и Пятнадцатая симфонии. Пятая симфония была написана и исполнена в 1937 году и имела невероятный успех – на премьере овации зрителей длились почти час
</span><span><span>5. </span>Дмитрий Шостакович был женат трижды. Его первая жена,Нина Васильевна, была по профессии астрофизиком, училась у знаменитого физика Абрама Иоффе. Она отказалась от научной карьеры и полностью посвятила себя семье. Первый брак Шостаковича окончился со смертью Нины Васильевны от рака. Второй женой композитора стала сотрудница ЦК ВЛКСМ, однако этот союз довольно быстро распался. Третьей женой Шостаковича, которому на тот момент исполнилось 55 лет, стала редактор издательства «Советский композитор» Нина Антоновна. Она была намного младше Шостаковича и была рядом с ним до последних дней его жизни. Сын композитора, Максим Шостакович, пошел по стопам отца и стал пианистом и дирижером.</span>
Лявониха- беларусский народный танец.
Исполняется парами с сольными вариациями под одноименную песню шуточного содержания. Танец динамичный, жизнерадостный. Музыкальный размер 2/4. Темп живой.
Хореографическая композиция танца складывалась из традиционных рисунков (круг, звёздочка, змейка, ворота), с разных переходов парами или линиями со сменой партнёров и кружением в парах, взявшись под руки. На свадьбе «Лявониха» была главным танцем, а на вечорках исполнялась после «Лянцея» и сопровождалась разнообразными шутливыми припевками, например:
Например вот)))
еще есть идея с холодильником:
нарисуй снежинку - типо холод.
потом слово ил, после него "ь"
и пикник - и убрать первые 3 буквы.