1У водному середовищі коливання температури впродовж доби та року менші, ніж у наземно-повітряному. Це пов’язано з тим, що вода, на відміну від повітря, повільніше нагрівається й охолоджується.
2У водному середовищі світла найбільше у верхніх шарах. Тому тут поширені зелені рослини. А глибоководні тварини, наприклад деякі риби і черви, живуть на глибині кількох кілометрів. Там панує суцільна темрява.
Розглянемо, як пристосувалися мешканці водойм до дихання. Риби і раки дихають розчиненим у воді киснем за допомогою зябер. Кити і дельфіни живуть постійно у воді, але дихають атмосферним повітрям (мал. 158). Тож час від часу тварини виринають із води, щоб вдихнути повітря. Жаби дихають легенями на суходолі і шкірою — у воді. Тюлені, моржі перед зануренням у воду роблять глибокий вдих, набираючи в легені повітря.
Проживання у водному середовищі вплинуло на будову органів руху . Риби рухаються за допомогою плавців, водоплавні птахи, бобри і жаби — за допомогою кінцівок, що мають перетинки між пальцями. Тюлені й моржі мають широкі ласти. Якщо на крижинах вони доволі неповороткі, то у воді — спритні й швидкі. У жуків-плавунців плавальні ніжки нагадують весла.
Воздух поступает сначала в носовую полость, затем в носоглотку, гортань и дальше в трахею и легкие, где происходит газообмен между легкими и кровеносными капиллярами
написала с учебника) надеюсь помогла)
Ответ:
Энтодерма.
1)пищеварительно-мускульные клетки.Это крупные,вытянутые клетки,имеющие мускульные волоконца и жгутики. Так же они способны образовывать ложноножки.Их функции перемещение пищи в кишечной полости,а так же внутриклеточное переваривание пищевых частиц.
2)Железистые клетки.Это крупные,бокаловидные клетки,выделяющие пищеварительный сок в кишечную полость.
Объяснение:
ПИШУ КАК ПОНЯЛА ТВОЙ ВАШ ВОПРОС
ЛАСТОЧКА- береговая обыкновення
медведь -белый бурый
куропатка - полярная серая
черепаха сухопутная водная морская
раки речевые морские
дятел обыкновенный детел чёрный тетёл зёлёный
голубь сизый голубой
воробей дождевой лесовой
соловей лесной чащьный