<span>Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)</span> <span> Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)</span>
Это же очевидно)
Шлях це іменник)
Удачи
Настав ранок. Сонечко сяяло як ніколи раніше. На вулицю вийшов якийсь чоловік. Він пішов до крамниці. Зайшовши туди, він подивився на усі полиці і взявши хліб поставив гроші продавчині на стіл. Йшовши додому він бачив багато людей, знайомих людей, але не міг згадати звідки він їх знає. Зайшовши до під'їзду він зрозумів що загубив ключі. Вибігши надвір чоловік почав шукати їх, але самому знайти їх було важко. Він довго ходив, шукаючи ключі. Почався холодний дощ. Чоловік намок. Він сів на лавочку біля дерев і просто заснув.
Висновок: без звертання і спілкування люди не можуть існувати!
М'який знак у числівниках пишеться :
1) у кінці слова числівників п'ять , шість , від дев'яти до дванадцяти та в числівнику тридцять .
2) перед закінченням в непрямих відмінках числівників три , чотири , п'ять , шість , від дев'яти до двадцяти , від п'ятидесяти до вісімдесяти : трьома , дев'ятьох , шестдесятьма , але чотирма .
Передо мной открывался прекрасный вид : море, тихое и спокойное внушало мне уверенность в себе и моем решении.Мы, несмотря на сильную усталость, решили эту задачу.Прекрасные серые журавли летели на юг, где было тепло, где были все условия для перезимовки.2) Я бы смог ей помочь, но её бесконечные упреки и нежелание идти на уступки постоянно сбивали меня с толку.Весенне-чистое свежее поле манило меня, я так и бежала бы навстречу рассвету, но я не могла оставить своих друзей, и поэтому мне приходилось продолжать жить вне воли.Если бы я тогда улыбнулась ей, подошла и спросила бы, как у неё дела, то, возможно, ей бы удалось избежать душевного кризиса.<span>3) Я никогда не забуду героев, благодаря которым мы сейчас живы, помните защитников Отечества!</span>
