Маленьке зернятко лежало на землі і грілося на сонці. «Яке гарне сонце» - думало зернятко. «Скільки приємного тепла від нього виходить. А навіщо я тут лежу? Чому? »І зернятко стало згадувати. Перше що воно згадало це те, що воно не завжди було кругле. «Точно-точно, адже у мене збоку була гілочка на якій я висіло». І воно стало дивитися туди, де у нього була гілочка, і раптом з цього місця став прокльовується паросток, і він ставав все довше і довше, і йшов в землю. «А де ж листочки? Адже ще були листики ... »І раптом з іншого боку зернятка розкрилася пара маленьких листочків і вони спрямувалися вгору, розпускаючись. «Ого, але ж я вже не зернятко, я адже паросток», - сказав паросток і став тягнутися до сонця. По дорозі він згадав, що у нього була не одна гілочка; і в тих місцях де вони у нього були раніше, виросли нові пагони. «І листя, листя! У мене ж було багато листя! "І він покрився величезним числом листя. <span>«Ну, от. Я виявляється дерево », - вигукнув дерево, і від радості зацвіло квітами. «Як же мені хочеться поділитися своїм відкриттям з іншими зернятками, але як же це зробити?" І раптом на місці квітів стали утворюватися насіння, такі ж - як воно саме колись. «Ось це так!» - Здивовано змахнув дерево гілками і по полю розлетілися на всі боки тисячі маленьких зерняток.</span>
Зазирає - заглядає, дивиться. Вмостилася - розмістилася,примостилась.
На землі здавна були три духовно найважливіших місця. Це Ватикан у Римі, Мекка у країнах ісламу та Києво-Печерська лавра у Києві (Україна).
Києво-Печерська лавра була заснована близька тисячі років тому. Тисячі людей приїздять сюди, щоб подивитись не тільки на цей дивовижний витвір мистецтва, але й насправді святе місце.
Початок розвитку цієї народної святині дали два православні монахи. Вони почали рити у землі печери, щоб жити там, майже не спілкуючись із зовнішнім світом. Таким чином, вони намагались найбільше з’єднатися з Богом. До них приєднувалось дедалі більше людей, і згодом ці печери перетворилися на великий монастир.
Монастир ставав все могутнішим і мав велике значення у релігійному житті слов’янського народу. Згодом монахи почали будувати різні релігійні споруди зовні, які потім переросли у великий, оточений кам’яною стіною комплекс із багатьма храмами. Тому зараз Києво-Печерська лавра поділяється на печери та наземну частину монастиря. Доречно було б додати, що лавра здобула таку назву через печери, які є її основою, та стала лаврою не миттєво, а упродовж багатьох століть, бо лаврою у ті часи були тільки наймогутніші монастирі. Взагалі на території України у ті часи існувало лише три такі лаври і Однією з них була Києво-Печерська.
Печери стали останнім притулком для усіх, хто жив у них та помер у давні часи. У печерах лаври знаходиться найбільша кількість похованих святих у світі — 119. Тут є і легендарний Ілля Муромець та той, хто почав написання історії слов’янського народу — монах Нестор-літописець. Є тут і святий Агапій, який, за легендою, писав ікони, які потім зцілювали безнадійно хворих, і, кажуть, якщо зараз ви підійдете до святих мощів і поцілуєте їх, то всі ваші хвороби зціляться. За легендою, тіла померлих монахів клали у сире приміщення печер, і коли до них згодом приходили люди, то вони бачили, що тіла цих монахів не розклалися, а перетворилися на мумії!
Архітектура наземної частини лаври просто дивовижна. У соборах постійно поновлюються прекрасні фрески, які в багатьох соборах зроблені у стилі українського бароко, для якого характерні блискучість, величність, різнокольоровість фарб. Найвищою спорудою є дзвонарня. Вона сягає приблизно 300 м заввишки, і щоб піднятися майже до самої верхньої частини, треба подолати 400 сходинок.
Києво-Печерська лавра є одним із найдорожчих скарбів українського народу, і тому, щоб не загубити його, треба берегти її як своє життя, родину, душу.
Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно від великих зірок на небі і густо пахло холодною м’ятою.
Ответ:
Незмінні слова : п'юре, бешамель, кольрабі, івасі, путасу, салямі, тірамісу, авокадо, капучино, лате.