Е легенда, що колись, була дуже красива дівчина. Яка красива була та дівчина, в неї були чорні як крило ворони очі, біла як сніг кожа, та длинне волосся. Дівчина була струнка, як соломинка. Та одного разу полюбула та дівчина одного хлопця. Дальше фантазии не хватило(
<span>товстий і тонкий: Товстий щойно пообідав на вокзалі, і його губи в маслі лисніли, мов стиглі вишні, Пахло від нього хересом і флердоранжем. Пахло від тонкого шинкою і кавовою гущею </span>
Ну ось наприклад, мій улюблений герой є Ява, хоча його справжнє ім'я Василь,дуже енергійний та відчайдушний хлопець, він дуже енергійний. Також він дружить з Павлушенком, разом ці хлопці захоплюються кіном, особливо про шпигунів.Дорослі називають їх бешкетниками, але з посмішкою згадують своє дитинство,бачучи вчинки цих "тореодорів".
Ответ:
У духовних шуканнях Жульєна Сореля можна виділити кілька етапів: життя у Вер'єрі у своїй родині, а потім гувернером у сімействі мера пана де Реналя; перебування в Безансонській духовній семінарії; Париж, особняк маркіза де Ла-Моля; злочин і каяття у в'язниці.
Найважчим періодом у духовному становленні головного героя був безансонський період.
Думка про те, щоб стати священиком, виникла ще у Вер'єрі, коли Жульєн зрозумів, щ о іншого шляху зробити кар'єру для нього, простолюдина, не існує. Він ніколи не був набожним, але дуже хотів пробитися нагору. І хоча в Безансонську семінарію він пішов без особливого бажання, намагався прикласти зусилля волі і розуму, щоб досягти мети.
Ввійшовши в Безансон, Жульєн мріє зустріти там розумних і шляхетних людей, але він не знав, що розум і знання в семінарії треба було ховати, щоб не викликати до себе ненависті. Жульєн був усього-на-всього бідний сільський хлопчик, у якого не було знатних заступників. Єдине, що було в нього, — рекомендаційний лист вер'єрського священика Шелана. Приїхавши в Безансон, Сорель підійшов до воріт семінарії, побачив залізний золочений хрест на них і подумав: "Ось воно, це земне пекло, з якого мені вже не вийти!" І був недалекий від істини.
Объяснение: