<span>Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
</span>
Козак до ружини бурлака до друка оце ж тобі вражий турку з душею розлука.
козаки гордість українців
козацтво на україні було розпочато у 15 століття
-Привіт Миколо! Як справи?
-Привіт! Я вчора був у своєї бабусі.
-Клас. А що ти там робив?
-Вчора в бабусі був день народження і ми з батьком жарили шашлик.
-Ясно. Багато гостей було?
-Ні. Самі рідні.
-Ясно. Миколо мені вже треба йти. Бувай.
-Бувай.
<span>Нещодавно ми всім класом відвідали Донецький обласний краєзнавчий музей. Ця екскурсія дала нам можливість більше дізнатися про історію рідного краю, побачити цікаві експонати. Музей був відкритий у 1924 році, і тоді його фонди нараховували всього близько двох тисяч одиниць. Однак колекції постійно поповнювалися і росли, і в даний час вони складаються більш ніж з 100 тисяч експонатів. </span>
<span>Ми познайомилися з трьома основними розділами експозиції: «Дореволюційне минуле Донбасу», «Донецький край від Великої Жовтневої соціалістичної революції до наших днів», «Природа Донецької області». </span>
<span>Мені було дуже цікаво дізнатися, яким був наш край в кам'яному столітті. На його території росли численні вічнозелені дерева і чагарники: папороті, плаунові, голонасінні, перші хвойні. Тваринний світ був представлений </span>земноводними<span>, комахами, птахами. Під час наступу </span>льодовиків<span> тут з'явилися мамонти, печерні </span>ведмеді<span>, шерстисті носороги, олені, про що свідчать знахідки археологів. Так, у краєзнавчому музеї представлені: </span>скелет<span> мамонта, роги оленя благородного, череп шерстистого носорога, відбиток </span>риби<span> в нашаруваннях крейдяного періоду. </span>
<span>Найбільше мене зацікавили предмети, знайдені в результаті, розкопок: кам'яне, бронзове і залізне зброю і</span>знаряддя праці<span>, глиняний посуд (в тому числі грецькі амфори і піфоси (глиняні глечики), різні прикраси (сережки, браслети, намиста, </span>кільця<span>, підвіски) . </span>
<span>Наш екскурсовод підкреслив, що ряд знахідок має світове значення. Серед них Оленівської і Андріївський</span>метеорити<span>, діабазовий кам'яний товкач, скіфська кам'яна статуя. </span>
<span>Не менш цікавим видався мені розділ, присвячений рослинному і тваринному світу, корисних копалин Донбасу. У залі представлені опудала звірів і птахів, серед них лосі, вовки, лисиці, зайці, бабак, сліпак, тхір,</span>чаплі<span>, іволги, </span>дятли<span> та багато інших. Злитки породи дають можливість оцінити багатства нашої землі. </span>
<span>В цілому мені дуже сподобалася екскурсія в Донецький обласний краєзнавчий музей, я дізналася так багато нового про свій Донецькому краї, про його минуле.</span>
Державний прапор України - це стяг із двох кольорів: синього та жовтого. Що нагадують ці два кольори ? Синій - колір чистого неба , а жовтий нагадує пшеничне поле, Що колоситься під світлим сонечком. Прапор держави можна побачити в українській школі на лінійці , в залі засідання , у суді.Прапор ніколи не залишить символів України.