Каждый народ празднует по своему. Кто-то любит посидеть и попить чай , а кто-то любить праздновать за границей. Спокойние люди выбирают тихую компанию. А люди которым нравиться екстрим, любят отдыхать за пределами своего дома.
Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться допомогти родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа – це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rusalonka-iz-7-v-obraz-sofiyki/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Сказитель называет Микулу оратаем то есть пахарем.
(если речь об этом)
Повість великий за обсягом прозовий твір з великю кількістю персонажів, відбувається протягом великого проміжку часу. Оповідання це невеликий за обсягом прозовий епічний твір з малою кількістю героїв і весь сюжет оповідає тільки якусь певну подію.
Мой щенок появился в нашем доме одним воскресным утром. В тот день за окном лил дождь и казалось ни погода, ни день не предвещали ничего хорошего. Сидя у окна и рисуя пальцами по запотевшим окнам, я увидела как маленькое белое существо сидело под нашим каштаном во дворе. Ни медля ни секунды я накинула куртку, прыгнула в сапоги и вышла на улицу, но к моменту моего появления белый комочек куда то исчез. Вернувшись в дом, я уж было поверила, что мне показалось, но я и думать не могла, что белый пушок появится прямо передо мной в окне моей комнаты. Я вздрогнула, потому что не ожидала увидеть такую доброжелательную и одновременно веселую мордочку белого щенка. Весь тот день я провела вместе с Градом( имя щенка можно вставить любое) , мы играли, носились под дождем, а потом смотрели телевизор под большим махровым пледом.