Розділ 1, у я кому з'являється Машка
Розділ 2, у якому з'являється патріотично настроєний привид
Розділ 3, у якому з'являється елегантний незнайомець
Розділ 4, у якому плани несподівано міняються
Розділ 5, у якому ніхто не з'являється, натомість Наталочка пропадає
Розділ 6, у якому Наталочка бачить тривожні видіння на полі Берестецької битви
Розділ 7, у якому з Антипом стається дивовижне перетворення
Розділ 8, у якому відбувається шалена гонитва і ще шаленіший бенкет
Розділ 9, у якому Олеський замок перетворюється на пастку
Розділ 10, у якому з Машкою стаються небезпечні дорожньо-транспортні пригоди
Розділ 11, у якому мандрівників підстерігають суцільні несподіванки
Бо це імя його няньки,старшої сестри і матері
<span>Троянда червона — класичний символ кохання, великого, безмежного, вічного..</span><span>
</span>
Бедный знает и друга и недруга.Без беды друга не узнаешь.Больше той любви не бывает, как друг за друга умирает.Будь друг, да не будь в убыток.Будь друг, да не вдруг.Был бы друг, найдется и досуг.Был у друга, пил воду - показалась слаще меду.Был Филя в силе - все други к нему валили, а пришла беда - все прочь со двора.Верный друг лучше сотни слуг.Вешний лед обманчив, а новый друг не надежен.Волк — хищник по природе, а человек — по зависти.Вражда не делает добра.Все за одного и один за всех.Все любят добро, да не всех любит оно.Все пройдет, одна правда останется.Дал слово, держи его.Дальний путь, да ближний друг.Два друга - мороз да вьюга.Держись друга старого, а дома новогоДержись за землю-матушку — она одна не выдаст.Для друга и семь верст не околица.Для милого друга не искать досуга.Для милого дружка и сережку из ушка.Доброе слово лечит, а злое убивает.Добрый друг лучше ста родственников.Доносчику первый кнут.Друг верен во всем измерен.Друг за друга держаться - ничего не бояться.Друг на друга глядючи, улыбнешься; на себя глядючи только всплачешься.Друг познается в беде.Дружба заботой да подмогой крепка.Дружно за мир стоять — войне не бывать.Друзей много, а друга нет.Ежели несчастья бояться, то и счастья не будет.Жаль друга, да не как себя.Жить было с другом, да помешал недруг.Жить не тужить — добро добыть да лиха избыть.Завистливый от чужого счастья сохнет.Зависть добра не прибавит.Змея кусает не для сытости, а для лихости.<span>Знаем вас — были вы у нас: после вас колуна не досчитались.</span>
«Давня весна» Леся Українка аналіз Автор: Леся Українка Рік написання – 1894 Тема: відтворення впливу приходу весни на хворобливий стан поетеси. Ідея: возвеличення краси весняної природи, за сприянням якої людина забуває про свою хворобу, самотність. Основна думка: Моя душа ніколи не забуде Того дарунку, що весна дала. Жанр: пейзажна лірика. «Давня весна» художні засоби Метафори: «весна промінням грала, сипала квітки»; «летіла хутко», «весна… дарунки всім несе», «заглянули від яблуні гілки», «зам иготіло листячко зелене», «прилинув вітер, заспівав», «прилинули пісні пташині», «гай свій відгук… прислав», «весна дала», «весна… за вікном цвіла». Порівняння: «летіла хутко, мов стокрила». Риторичні оклики: «За нею вслід співучії пташки!», «Зелений шум, веселая луна!», «Ні, не забула!». Композиція «Давня весна» Експозиція: «була весна…». Зав’язка: хворобливість і самотність поетеси під час буяння весни. Кульмінація: радість ліричної героїні з приводу того, що її «не забула» весна. Розв’язка: вдячність поетеси весні за її дарунок. «Давня весна» ідейно-художній аналіз Весна — найжаданіша пора у житті людини, її завжди зустрічали радісно й урочисто. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою — власними очима побачити, як прокльовуються з-під землі ніжні списики зела, як прилітають птахи і лунають їх дружні співи. Весна для Лесі Українки — це час, коли їй не так болить, це відчуття приливу сил, енергії, прагнення насолоджуватися, радіти від тих змін, які відбуваються в природі. Дана поезія написана під час хвороби поетеси. Як же сприймає прихід весни поетеса? Це ми дізнаємося, ознайомившись із змістом її поезії «Давня весна».
