Оновлення українського театру другої половини XIX століття
У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті України, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.
Велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов'язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. Після вдалого дебюту на сцені в Курську Щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у Харкові, Полтаві, Києві. Разом з І. Котляревським М. Щепкін здійснював художнє керівництво Полтавським театром. За участю Щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", в яких він виконував ролі Макогоненка і Чупруна. Робота над сценічними образами Макогоненка і Чупруна була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.
Участю у перших постановках п'єс Котляревського не обмежилась увага Щепкіна до української драматургії. Ставши згодом провідним актором Московського Малого театру, він багато зробив для популяризації "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника" Г. П. Котляревського, а пізніше і "Шельменка-денщика" Г. Квітки-Основ'яненка. В українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.
Мы тоже это писали,ток сегодня,это былр что-то страшное
Патриций- это коренной житель
Плебей-это переселенец
Народный трибун- это должестные лица в РИме
Консул- <span>высшая выборная </span>магистратура<span> в эпоху </span>республики<span> в </span>Древнем Риме<span>.</span>
<span>Ликтор- это защитники царя</span>
<span>Форум- площадь<span> центре Древнего </span>Рима<span> вместе с прилегающими зданиями</span></span>
<span><span>Марсовое поле-та<span>к называлась часть города </span>Рима<span>, на левом берегу реки </span>Тибр</span></span>
<span><span>Легион- <span> в Древнем Риме означало крупное воинское соединение в разное время разной величины</span></span></span>
<span><span><span>Легионер- солдат входивший в легион</span></span></span>
<span><span><span>Сенат-<span>один из высших государственных органов власти в </span>Древнем Риме<span>.</span></span></span></span>
<span><span><span>Сенатор-<span>лен высшего (одного из высших) законодательных органов страны</span></span></span></span>
Язык, обычаи и традиции, культура, история
Реформы в политической сфере, которые были произведены в СССР<span> в период правления </span>Михаила Горбачева<span> с </span>1985<span> по </span>1991 годы, завершились распадом СССР, отстранением М. С. Горбачева от власти, ликвидацией Варшавского договора и «бархатными революциями» в странах Восточной Европы.<span>
</span>
