Н. триста двадцять дев'ять сорок п'ять
Р. трьохста двадцяти дев'яти сорока п'яти
Д. трьохстам двадцяти дев'яти сорока п'яти
З. триста двадцять дев'ять сорок п'ять
О. трьомастами двадцяти дев'яти сорока п'ятьма
М. (на) трьохстах двадцять дев'яти (на) сорока п'яти
Моє перше слово це частинка мого бездоганного мовлення,тобто крок до успіху.Здавалося б звичайне слово мама або тато,кажучи ці слова ти розумієш наскільки твоє мовлення гарне.Сказати перші слова тобі допомагають мама й тато,граючись у ігри та повторюючи слова як папуги.Але все таки якщо вивчиш одне слово тобі відкриються всі інші.Саме так виглядає перше слово.
1. Далеко відійти ми не встигли,як нас наздогнали вони. Далеко- обставина.
2. Сонце уже було високо. Високо- обставина.
3. Синіла навкруги далечінь. Навкруги - обставина.
4.Ніжно вона обняла мене. Ніжно - обставина.
5. Тихо, пустельно, мов на краю світу. Тихо, пустельно- обставина.
6. Швидко оговтавшись вона продовжила роботу. Швидко - обставина
Знак м'якшення пишеться після літери т в кінці числівників тридцять, двадцять, десять, п'ять, шість, дев'ять.
У другому правильна відповідь Г
Безпосередньо моє ставлення до прізвиськ залежить від самих прізвиськ. Якщо прізвисько необразливе і подобається людині, якій його дали - то, но мою думку, у цьому немає нічого поганого. А якщо ж все навпаки, то я взагалі не бачу змісту у назвищі. Давати комусь друге образливе ймення не є гарним вчинком. Коли людина вважає, що присвоювати іншому прізвисько - кмітливо та смішно, то вона помиляється.
