1) Вразливе місце 2) бути головним у чомусь 3) втекти 4) дороговказ 5) початок і кінець 6) бути щасливим 7) близько 8) роздивлятися без цілі 9) той, хто не має ні про що сталої думки 10) дуже багато 11) коли щось швидко зникло, пропало, 12) відкладати виконання чогось на довгий час
Відповідь:
Так, так, та я не дивуюся тобі! Зі мною що иньшого. В мене, бачиш, є щось таке, ну, назвім його талісманом... він дає мені змогу безжурно слухати тієї музики, що так тебе бентежить, це щось, що, мов янгол добрий, береже кожного мого кроку, де не ступлю, куди не повернуся. Ти й не повірив би навіть!.. Та це довга історія!
Пояснення:
(С) Мирослав Капій
Твір на тему Етика спілкування (стаття в газету на морально-етичну тему)<span><span /><span> Етика спілкування
(стаття в газету на морально-етичну тему)
Слово "етика" часто асоціюється з мораллю, нудними повчаннями батьків, безглуздими обмеженнями, які накладають на себе люди, аби зіпсувати собі усі радощі життя. "Етика спілкування" - вираз трохи кращий, хоча й від нього відгонить чимось нудотно-правильним, як думки маминих мазунчиків, які (мазунчики) вчаться тільки на "відмінно", не палять і не ходять на дискотеки.
Однак усе не так просто. Етичність конкретної людини здається несуттєвою рисою характеру, доки на вас не впливають її вчинки.
Якщо вам випадало колись бути в дитячому таборі при розподілі по палатах, то проблема гідних сусідів раптом поставала несподівано гостро. Якщо ви залежали від нечесних людей або тих, хто не додержує свого слова, то певен, що ви зрозумієте мене.
Етичні принципи людини - це ті закони існування, яким вона підпорядковує свої вчинки. Зрозуміло, що кожному видніше... з погрібника; в усьому можуть бути крайнощі: якісь принципи нам можуть здаватися абсурдними, як-от: берегти свою незайманість до одруження, не вживати алкоголю; а деякі люди з невідомих причин перетворюють кожен свій день на якесь "етичне животіння" - те не роби, того не кажи, того уникай! Жах який! Але з безпринципними людьми, як показує практика, простіше тільки з першого погляду, а в дійсності набагато складніше. За відсутності ідеалів і переконань у спілкуванні нема й не може бути ніякої стабільності. Ніхто не може передбачити наслідки того чи іншого їх учинку чи реакції на певні обставини. Якщо ж ця тенденція прогресує, то суспільство проголошує таких людей соціально небезпечними й захищається від них куленепробивними вікнами психіатричних лікарень і тюремними ґратами.
Цікаво й те, шо ніхто, навіть запеклі кримінальники, не вітає й не приймає повної аморальності. Навпаки, ті ж в'язні досить жорстоко карають інших за порушення власних, хоч і вовчих, але законів!
Як же утримати рівновагу, не перетворюючи життя ні на купу заборон, ні на торжество тваринних інстинктів? Є одне правило: "Як хочете, щоб до вас ставились, так і ви ставтесь до інших". Якщо ж, скажімо, ніколи не бажаєте агресії щодо себе, то варто зовсім виключити її зі своїх норм ставлення до людей.
</span></span>
Я вважаю, що бути чемним це просто. Якщо будеш чемний тебе більше будуть поважати.
<span>Я люблю своє місто, яке вважаю одним з найкрасивіших міст України. Тут я народився, тут живуть мої друзі і родичі.
Моє місто дуже доброзичливе і завжди приймає у себе гостей з величезною радістю. Здесь багато затишних вуличок, гуляючи по яких, можна насолодитися красою </span><span><span>архітектурного ансамблю</span>. </span>
Моє місто завжди чисте, доглянуте, його прикрашають багато квіткових клумб.У ньому є багато <span><span>пам'ятників,</span> музеїв, театрів і фонтанів.
</span><span>У моєму місті є кілька парків, а найкрасивіший - це центральний парк. Тут завжди багато людей. Особливо влітку в парку здорово проводити вільний час, так як можна сховатися від спекотного сонця в прохолодну тінь дерев.</span>
Я дуже люблю наше місто. І хотів би, щоб воно процвітало і ставало все гарніше.
(<span>Було б простіше писати, якби ви вказали назву міста!)<span>.</span></span>