Нарешті настала ця прекрасна пора - осінь!
Цей прекрасний час коли дерева кольорово вбрані, а земля устелена килимом з кольорового листя. Восени прогулянка навіть в найменшому сквері справжнє задоволення. Ідучі крок за кроком, погляд падае на широке і розкосе дерево калини з іі соковитими кетягами ягід. А далі ти бачиш чудові клени , з такими цікавими листочками, які осінь розфарбувала в різні фарби. А осіннє небо? Воно похмуре й величне, але в той же час сонечко підігрівае майже схолоднілу землю.
Ця прекрасна пора - осінь!
1. Я тобі зимові дні сріблясті заплету в сивіючу косу (Д. Павличко);
2. До боровика шматочком осіннього сонця присусідився пожовклий березовий листок (М. Стельмах);
3. На столі дбайливо загорнутий у чистий рушник лежав зачерствілий окраєць гречаного хліба (О. Донченко).
1. Як стало тепло враз у серці і навколо! (М. Рильський);
2. Як до мудрості важко йти! (Л. Клименко);
3. Як тепло і добре хорошим словам! (М. Сом).
Сподіваюсь, що я Вам допомогла. Ви не могли б відзначити мою відповідь, як найкращу? Мені дуже потрібно для здобуття нового статусу.
Він неначе прибирає усе за своїми братами.Зірве золотаве листя,намочить багряні килими дощями.Принесе холод і піде на зустріч з мамою.
Васько мав іти в школу та не хотів.подзвонив він колькі колючці та й каже:-"давай преодінемся в костюми казкових гевоїв та пройдем повз школи в парк атракціонів,а в школу не підем".?-давай.так вони і зробили.проходять вони повз школи та тут білочка та кричить: "ось вони".ми подумали що наш план пішов коту під хвіст.але білочка сказала прийшли актори нам на виставу!пізніше нас повели в гремерку.ми мали виступати та забули добре що ми взяли ті костюми що треба.так не треба було нікого обнанювати і на виставу попали!