Я вважаю, що у людини може бути лише декілька справжніх друзів: всі інші – це товариші, приятелі та добрі знайомі. З ними цікаво обговорити нові теми, пограти в ігри, пройтись по магазинах, інколи зайти в гості. А в той час, коли випадок потребуватиме чогось більш серйозного, то такі люди просто розчиняються перед очима і ти залишаєшся один-на-один зі своїми проблемами. Такі ситуації допомагають людині визначити хто ж все-таки друг, який залишився поруч, щиро і безкорисно протягнув руку своєї допомоги, порівну розділив хвилини щасливого сміху і гіркого жалю. Яскравим прикладом тому є роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Головний герой – Чіпка Варениченко- на своєму життєвому шляху зустрів два типи людей, яких він вважав за друзів. До першого типу я відношу щирого і доброго Грицька, який з самого початку і до кінця твору не відвертався від Чіпки, по при всі його погані вчинки, а до другого типу - Матню, Лушню й Пацюка. Ці пройдохи-розбишаки і стали приводом до тих же поганих вчинків, а коли прийшов час рятувати Чіпку від небезпеки, вони тільки й того, що й знизували плечима. Тобто, друзями можна вважати багатьох, та чи залишаться вони вірними тобі, коли ти опинишся в біді? Наприклад, я раніше вважала справжніми друзями багатьох знайомих зі схожими інтересами, тому що завжди мала з ними цікаві розмови і цінувала їх поради. Але трохи згодом зрозуміла, що окрім цього спілкування, дружба охоплює й інші сфери життя. Так, наприклад, звернувшись у складний момент до друзів, я відчула, що більшості просто байдуже до мене.Моєму розчаруванню не було меж. Та ось поряд опинилась людина, яка щиро і безкорисно допомогла мені. Раніше я з нею спілкувалася, але не очікувала з її боку підтримки. Ця подія змінила мої погляди на взаємини між людьми і я зрозуміла, що в житті є багато знайомих і лише декілька справжніх друзів. <span> Отже, людина як істота суспільна завжди прагнутиме мати якомога більше вірних друзів, та час допоможе їй визначити хто ж дійсно стане міцною опорою, а хто безслідно зникне при першій проблемі.</span>
Де добре, там і Батьківщина. Наскільки хто сам себе поважає, настільки й друзі його поважають. Якби не було "якби", то кожен був би досконалим. Якщо нині погано, то не завжди так буде. Треба жити для інших, якщо хочеш жити для себе. Стислість потрібна, щоб думці надати польоту. Не допоможе важкий гаманець, бо він тебе зв'яже. Зв'яжи язика, коли розуму бракне.
