олесь побачив марево і дуже здивувася
задній план картини, малюнканазиваєтся,тлом
коли ми подорожували в антарктиду на кораблі то я нарахувала 12 айсбергів
мій клас на уроках в перший день після канікул гомонів
на її сукні дуже гарне мереживо
моя бабуся розгадала кросворд і віграла чи малу суму грошей
моя матуся пішла в новий супермаркет і дуже задоволена обслуговуванням
мій тато весь день дивився по телевізору хокей для того аби написати статю про цей мач.
Це одне з найкрасивіших і найстаровинніших міст України. Природа і людина створили тут справжнє кам’яне диво, зразок гармонії ландшафту й архітектури. Сучасний Кам’янець – Подільський – це туристичний, освітній, промисловий та історичний центр Поділля.
Ще з давніх часів Кам’янець, який розвивався як ремісничий, торговельний центр Поділля, привертав увагу людей з інших земель. Так триває і до наших днів. Тут створено Національний історико – архітектурний заповідник, археологічний музей, картинну галерею.
Історія цого міста – це історія багатьох народів, що жили й творили свою долю в місті, будували мури фортеці, зводили свої храми, святині, створювали унікальне обличчя Кам’янця. До речі, територія нашого краю почала заселятися ще в період кам’яного віку. Про це свідчать численні археологічні знахідки. А корінним та найдавнішим населенням Кам’янця – Подільського було й залишається українське. Звісно, воно мало свої православні храми. Це Покровська, Іоано – Предтеченська, Троїцька, Петропавлівська церкви. Цікаво, що Троїцька церква – один із найстаровинніших храмів Поділля, який, можливо, було зведено ще за часів князів Коріатовичів. Славу міста – фортеці Кам’янець здобув не тільки завдяки своєму замку, а й в результаті унікальної системи укріплень, збудованої польськими інженерами на початку ХVІ століття в каньйоні річки Смотрич.
Хмари пливуть проти вітру-чекай на сніг. Іній на деревах-знай, буде мороз.
Настали летние каникулы.Я поехала отдыхать в деревню к бабушке.Познакомилась с очень хорошим человеком.Он научил меня плавать.Каникулы-это круто
У нашому лісі е дуже багато грибів. Кожну неділю туди прилитають якісь казкові птахи.
Одного разу ми з бабусею пішли увечері у ліс по звичайні гриби. Назаль ми загублукали и потрапили на відкриту місцину де росли гриби. Але гриби не звичайні. Вони світилися різнокольровими барвами. Бабуся підишла до одного гриба та доторкнулась до нього. Він засів и вмить ми з бабусею були все удома з сімьею. На ранок я гадав що то був лише сон, але ні)))