<span>Согласно житию, Сергий Радонежский совершил множество чудес. Люди приходили к нему из разных городов для исцеления, а иногда даже для того, чтобы просто увидеть его.</span><span>«Внимайте себе, братие. Прежде имейте страх Божий, чистоту душевную и любовь нелицемерную»</span>
Сходство:
<span>1) композиционное построение </span><span>– </span>зачин, развитие сюжета, концовка
2) постоянные эпитеты и преувеличения
3) содержание - в<span> обеих былинах описывается встреча и беседа богатырей</span>
4) волшебная сила
5) рассказывается об одних и тех же богатырях – Святогоре и Микуле
Селяниновиче
***********
Различия:
1) былина Л.Н. Толстого в стихотворной форме
2) в народной былине сюжет более содержательный
3) различны сюжеты и концовки этих произведений
Вірш
був написаний у 1842 році під час поїздки на острів Маврикій, куди
направив Бодлера вітчим, щоб повернути його на путь істини. Шарль,
перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана і спостерігаючи
за птахами, роздумував над власною долею.
<span>У
перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять
величних альбатросів, «що люблять пролітати слідами кораблів». Альбатрос
- величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На
палубі він має вигляд дуже безпорадного птаха.
Автору жаль птаха, свій біль і сум він передає у підкресленні величі цього володаря просторів.
Поступово
цей образ набуває символу образу самого поета і його долі у людському
вирі життя. Шарль Бодлер не знаходить розуміння серед людей і тому не
може злетіти думкою, а «волочить... крила велетня по землі».
З
образом цього птаха пов'язане все піднесене, він у центрі уваги, автор
захоплюється ним і висловлює йому співчуття. У полоні альбатрос стає
безсильним і смішним, бо він - жертва насилля.
<span>У
цьому вірші Шарль Бодлер протиставляє високе і низьке, небесне і земне,
поет і натовп, втілюється мотив боротьби добра і зла, у ньому висловлені
гіркі роздуми автора про трагічну долю поета в сучасному йому
суспільстві.</span></span>