Добридень!-Ой,а я Вас не впізнала!Багатим будете!-О, скоріше б!-А Ви також дивилися цю виставу?-Ах, а як же можно було пропустити!Такі актори, така гра....-Еге!Така гра...Можливо я б і почув ще щось, якби не мій сусід, який весь час як не "Ги-ги-ги!!!" то "Кахи-кахи!"...-Ох...не пощастило...-Так це ще нічого!В кінці вистави я піднявся, що привітати акторів:"Біс!Браво!Браво!" і знаєте, що він мені відповів?-Що?<span>-Тс-с-с!!</span>
Дитина блукає по садочку. Годинник добре йде. З-за обрію зійшло яскраве сонце. Місяць забіг за хмару. Пливе по дніпру теплошід. Час протікає дуже швидко
Я ПОЧАВ ЧИТАТИ КНИГУ З ПЕРШОГО РОЗДІЛУ
Добре тому, хто в дорозі: лежить собі на возі. Що на думці, те ж на язиці. У нього на осиці кислиці, а на вербі грушки. Не та риба, що в ріці, а що в руці. Черепасі град не страшний. В дорозі всяке трапиться. У закритий рот мусі не влетіти.
Природа це мати усього живого.Я люблю спостерігати як змінюється природа кожної пори року.В зимку вона біла як і зима.Я завжди спостерігаю за тим як падає лапатий сніг,на голі дерева. В літку природно яскрава і барвисті.Навколо усе зелене.На весні квіти,трава ,тварини і дерева прокидаються від зимової чсплячки .Восени природа одягається в яскраві жовто-червоні сукні .Усі дерева вкриваються в яскраве листя.
Я люблю природу своєї Батьківщини.