<span>Основними причинами роздроблення Київської Русі були дальший розвиток феодальних відносин, піднесення продуктивних сил, особливо зростання міського ремесла, феодального землеволодіння, а на цій основі — зміцнення місцевої землевласницької знаті, посилення і відособлення окремих князівств, економічна самостійність і політична відокремленість яких ґрунтувалися на натуральному господарстві. Державна влада в князівствах, що відірвалися від Києва, була зосереджена в руках феодалів, які користувалися правом власності на землі, правом одержувати додатковий продукт від залежних селян, тобто експлуатувати їх, стежити за виконанням ними державних повинностей і навіть судити їх. Увесь апарат влади й управління будувався за принципом феодального васалітету. На чолі кожного князівства стояв старший князь, що називався великим і був носієм верховної влади. Кожне князівство мало свій політичний центр — найбільше місто. Велике князівство або земля поділялося на менші князівства або князівські волості, які складалися з сільських волостей, або погостів, що об'єднували по кілька сіл. Сюди для управління великий князь призначав (з менших князів, бояр, дружинників) посадників, тисяцьких, вірників, тіунів, що перебували у васальній залежності від старшого князя.
</span>
<span> <span> <u>доклад Хрущёва--<span> 25 февраля 1956г.(60-годы)</span></u></span></span>
2.)
Были постоянные рекрутские поборы
Гуманист
Работа
Содержание
Эразм Роттердамский
Похвала Глупости
Высмеивание человеческих пороков
Томас Мор
Золотая книжечка (Утопия)
Критика устройства современного общества и описание модели его идеального устройства.
Франсуа Рабле
Гаргантюа и Пентагруэль
Высмеивание роли папства и богословов в образовательном процессе.
Мишель Монтень
Опыты;
Противны мне и владычество и покорность
Рассуждения автора о философии, морали и труде.
Значительная часть восточноевропейских племен, в том числе и восточных славян в середине IX в. оказалась в подчинении либо у варягов, либо у хазар. Чужеземные поработители не ограничивались сбором дани с покоренных племен. В их власти оказались важнейшие торговые пути Восточной Европы: Великий Волжский путь, шедший от Ладоги на Каспий и далее в Хорезм и Серднюю Азию, Персию и Закавказье; путь "из варяг в греки", начинавшийся там же, в Ладоге, и по Волхову и Днепру ведший в Черное море, Балканскую Болгарию и Византию (этим же путем, войдя из Черного моря в Дунай, можно было попасть в Великую Моравию); сухопутный путь, начинавшийся в Праге и через Киев ведший на Волгу и далее в Азию.
Поступательное развитие общественной жизни славян и других восточноевропейских племен, их хозяйства, промыслов и торговли требовало освобождения от чужеземной власти. Возглавили освободительную борьбу племен Восточной Европы славяне Киева и Новгорода. Эти же города стали узлами сосредоточения государственной жизни рождавшейся Руси. От них во все земли Великорусской равнины стали прорастать живительные нити-скрепы единой Русской Державы.