Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
<span>Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів. </span>
<span>Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. </span>
<span>І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним. </span>
<span>Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ. </span>
Золота колона в щілину проникла. (промінь сонця)
Ми завжди маємо в кишені жменьку різних
монеток. Кишеньковий метал – так
називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з
них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у
стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих
предметів.
Монети стали платіжним засобом близько
700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети
виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс)
та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення
монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього
круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен
давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові
знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті,
хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла.
Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна
кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали
правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й
виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок
диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою.
Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була
знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава
Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних
сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом,
хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є
звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще
колись повернутись на улюблене місце. Монети – не лише історія та
мистецтво. Спробуйте відкрити для себе нумізматику – дивовижну науку про монети. Не
пожалкуєте!