Соломія - мужня, вольова й ніжна жінка. Вона щиро кохає Остапа і є його вірною подругою, заради коханого «не пожалувала кіс своїх», «вбралась у чоловічі штани та ладна була мандрувати» хоч на край світу. її мужність і воля набувають величезного вияву, коли разом з Остапом вона перебуває у плавнях. Незвичайну енергію виявляє жінка, коли перев’язує рану Остапові, волочить його з плавнів, дбає про його одужання. Пейзажні картини, використані автором, розкривають складність і трудність обставин, у яких доводилося Соломії боротися за життя Остапа, а відтак - за волю. Вольовий характер сильної жінки, коли вона відчула, що може не знайти тяжко пораненого Остапа, передається простими реченнями (або складносурядними) з багатьма дієсловами: «Соломія знесилилась і впала. їй стало душно. Піт краплями стікав по виду, груди важко дихали і очі блищали, як у звіра, що попався у лабети». У малюнках природи письменник здебільшого використовує чорні й червоні барви: чорні - при зображенні мороку, осінньої ночі, червоні - в картинах пожежі. Обидва кольори співзвучні переживанням Соломії. «Та ще коли б вона (Соломія) хоч могла бачити його рану, обличчя - їй, здається, не так би важко було. А то ся пітьма, сей чорний, клятий морок. Він оточав її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав під шкіру, виповняв її всю та гнітив очі…».
Колись одного разу я як завжди прокинувся пішов у ванну почистити зуби але коли я подивився у зеркало то побачив якись_то портал. Я вирішив пройти в нього. КОли я очнувся то озирнувся то побачив якісь-то бабочок коли прилизився к ним то побачив що вони механічні. Пройшовши кылька кылометрыв побачив город. Коли я прийшов до його воріт я ... Я був у ужасі люди були як зобіровані. Пройшовши ще я побачив маленьку живу собачку. Я ії рішив узяти зсобою. ПОтім я зустрів шоссе на якому машини не їздили а літали. Настав вечір я вирішив поскоріше почати шукати портал звідси. Він оказався де і був. Коли я очнувся у дома я зустрів маму, і умовив залишити собаку у дома.
Софійка дуже хотіла допомогти Вадимові, тому що вона його кохала. Вона надіялась якщо допоможе йому, то він її покохає. Але він і не здогадувався що Софійка ризикує своїм життям заради нього.