1.в
2.в
3.д
4.в
5.г...........................
<span>Осінь чудова пора року, за що її не любити.Я дуже люблю цю порироку, за її красу та мелодійність. Нещодавно пройшовся осінній дощ, кругом свіжість, лісові тварини готуються старанно до зимової сплячки. З кожним днем дощі все частішають, стає холодніше, трава жовтіє, птахів спів майже не чути, бо більшість вилетіли у вирій. У лісі настала тиша...</span>
У мене новійший одяг.
Але найбільш новий у мого друга.
У мойой подругі густіше волосся чим у мене.
Але у мами найгустіше волосся.
У мойого татуся дуже чіткий зір.
Але у його брата найчіткіший зір.
<span>У майбутньому усі будинки та квартири будуть високотехнологічні. Вже зараз є системи, котрі дають змогу управляти кімнатами з допомогою голоса. Квартири майбутнього будуть досить компактні, але в той же час і досить функціональні. Не треба буде готувати їжу, тому що спеціальні плити, які кожен із членів сім'ї може запрограмувати сам для себе, будуть готувати по натисканню декількох кнопок. Дивани зможуть збиратися у будь яку мебель. Так, звичайна постіль може стати зручним кріслом, або стільцем із партою. Підлога буде митися автоматично, коли спеціальні детектори зафіксують багато бруду, а квіти, зможуть змінюватися на інщі, як тількі но вони вам набриднуть. Ранок до школи стане досить цікавим, тому що вже у ванній кімнати, на зеркалі, або на якійсь ще стеклянній поверхні, можна буде подивитися на розклад уроків та якісь цікаві новинки. Гардероби і полички будуть не потрібні, тому що одяг сам буде підбиратися по вашому настрою і бажанню, а якщо ви забажаете, він і зовсім зможе змінити колір та фасон. Ліфт до такої квартири буде їздити не тільки вгору та вниз, а ще й вправо та ліво. Я б залюбки жив у такій чудовій квартирі. </span>
Ті ж учителі говорили, що з Тимка вийде художник. Він справді непогано малював. Однак вчитися далі не схотів. Після одного зимового надвечір 'я. Тоді з городу він спостерігав захід, захмарений, з льодовою сизгетю, яка внизу переходила в похмуру, що поволі наближала обрій, темінь. Од неї в Тимка вповзала відлюдьку-ватість лютневої ночі, на яку безнадійно щось очікувало<span> (Г. Штонь).
</span><span>…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині – листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!
</span>
