от держи))
там все підкреслене та підписане цифрами якщо щось не зрозуміло пиши))
<em>Називний:</em> сто тридцять чотири;
<em>Родовий:</em> ста тридцяти чотирьох;
<em>Давальний:</em> ста тридцяти чотирьом;
<em>Знахідний:</em> сто тридцять чотири;
<em>Орудний:</em> ста тридцяти чотирма;
<em>Місцевий:</em> у ста тридцяти чотирьх.
Мені дуже подобається малювати. Я ніколи не навчався(лася) малювати, але це мені не заважає бути хорошим у цій справі. Мама часто мене хвалить за красиві картини які я завжди, намалювавши дарую їй. Найчастіше на моїх картинах зображена природа: величні гори, безкраї моря, неймовірно зелені луки, дрімучі ліси і просто чисте голубе небо. Інколи я сідаю перед дзеркалом і намагаюся зробити автопортрет, але поки що мені це мало вдається. Та я не втрачаю віру В те що я всеж таки зроблю свій головний шедевр.
Наша мова дуже багата, яскрава і різноманітна. Прикметники роблять нашу мову милозвучнішою і грайливою. Звичайне речення може бути простим, наприклад: Вийшло сонечко, а з прикметниками це речення буде інакшим: Грайливе і яскраве сонечко вийшло з-за хмари. Отже, можна зробити висновок, прикметники-невід'ємна складова гарного і милозвучного речення.
<em>Кожна людина не хоче старіти,бо старість - це слабкість, хвороби, іноді самотність. Але старі люди,про яких дбають молодші члени сім'ї,не почуваються немічними й покинутими. Піклуватися про тих,хто свого часу дав нам життя і виховав,природно. Коли стара людина відчуває, що її люблять і цінують, потребують її мудрої поради, вона живе спокійно і радіє, <u />що виростила гідних нащадків.</em>