Ювiлей =о=о-о= 6б.7зв.3скл. пам'ять -о-=о= 6б.6зв.2скл.
Розділові знаки дуже любили Пунктуацію. Кожен з них хотів бути її правою рукою. І засперечались якось, хто з них найважливіший.
- Я! – голосно заявив Знак Питання. – Я після речення вмощуся, схожий на гачок. Всіх вас примушу запитати, а сам ні пари з уст – мовчок. А без питань люди не можуть розмовляти.
А ось виступив знак, стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонукає нас до поклику, а звемо його – Знак Оклику.
- Це не ви, а я головний! Це я даю людям радість!
Знітилась маленька Крапка і шепоче про себе:
- Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню. А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню.
Маленькі сестрички Коми переглянулись між собою.
Збентежилися Тире і Двокрапка:
- Як це без нас зможе обійтися королева Пунктуація?
Лапки посміхнулися:
- Спробуйте без нас? Ага не вдається!..
Тут у суперечку Розділових Знаків втрутився король Синтаксис….
- Як ви вважаєте, що сказав король Синтаксис? (Усі розділові знаки важливі. Людині без них не обійтися. А крім того, треба знати, коли який використовувати.)
<span>1. Усе
трудом славиться. </span>⇒ якщо ти сумлінно працюєш, то тебе поважають. <span>
2.
Без охоти немає роботи. </span>⇒ без бажання і праця не буде в радість. <span>
3. Без діла слабіє
сила. </span>⇒ якщо людина дуже багат часу байдикує, нічого не робить, то вона слабшає (або розумово, або фізично).
<span>
Питання до другого та третього речень:</span>
→Без чого нема роботи?
→Що слабіє без діла?
Людське життя
безцінне. Для кожного воно унікальне, неповторне, і, на жаль, скінченне.
Це – неоціненний дар, який людина отримує від народження. Проте, як
вона зуміє розпорядитися цим подарунком – залежить вже лише від неїї.
Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати
якомога більше приємних вражень і насолод. Але від цього можуть
залишитися тільки спогади, які є малою розрадою у старості. Саме тому,
що наш життєвий шлях вже сам по собі має величезну цінність, не варто
розтрачувати його на щось неважливе, в тому числі й на самі лише втіхи.
Ми завжди повинні дорожити своїм життям, берегти його і використовувати
кожен день найбільш продуктивно.
Час минає, секунда за секундою ми дорослішаємо і не замислюємося
над тим, яке життя коротке. Людина не думає, що для неї гроші – це лише
спосіб нормального існування, а зовсім не його сенс. Дріб`язкові сварки
і щоденне сидіння перед телевізором чи комп`ютером – це марнування і не
цінування власного дорогоцінного часу, відведеного нам на Землі. Старі
люди краще розуміють всі барви життя, оскільки вони усвідомлюють, що
своє життя прожили.
Так важливо цінувати кожну мить! Насолоджуватися прохолодним
раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами,
ласкавими обіймами рідних. Кожна хвилина, кожна секунда неповторна, і ми
маємо завжди це памятати. Цей день більше ніколи не повернеться, його
не зміниш і не проживеш заново. Тож, цінуймо кожну хвилину свого життя,
аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!