середа, 15 лютого 2012 р.
Справжнє кохання, яке воно?
На мою думку, це питання дуже складне та глибоке, і не кожна людина зможе відповісти на нього правильно.
Люди усіх років кохають когось,
будь-то маленька дитина чи дорослі люди,всі когось кохають. Я вважаю,що найщиріша любов це любов дитини до батьків,вона дуже щира та безкорисна. У наш час знайти справжнє кохання дуже важко,але немає нічого неможливого.
Взагалі кохання — це важке випробування. Таке почуття ніколи не покине людину, які б не були обставини. Людині,яка кохає по справжньому, байдуже відстань, час, вік, розставання. Не завжди можна порівняти таке почуття із щастям. Навпаки, зазвичай воно приносить великі страждання, часто закінчується трагічно. Тому людина часто обминає своє справжнє кохання і знаходить буденність.
Я вважаю, що кохання не обирають. Воно сліпе. Якщо кохаєш, то тобі байдуже, які в людини недоліки, ти здатен на все заради цієї людини. Кохання - це одержимість. Якщо ця одержимість не проходить з роками, то це справжнє кохання. Для кохання немає значення, взаємне воно чи ні. Любиш людину або ні. Третього не дано. Все, що третє, - це емоції. Це симпатія, пристрасть і не більше.
На мою думку, справжнє кохання має бути дуже щирим,добрим та сповненим необдуманих вчинків. Мають бути якісь приємні несподіванки. Кохання стає головним випробуванням у житті людини, робить її щасливою або нещасною. То чи існує справжнє кохання сьогодні? Мабуть існує,оскільки й зараз люди продовжують здійснювати героїчні та безглузді вчинки. Це й робить їх людьми. Так що кохайте щиро і безкорисно.