Одного вечора , ми всі зібралися біля школи<span>.
Усі учні, зібрались біля нашої школи.</span>
Рідний край! Дорога серцю земля батьків і прадідів наших.Оспівані в піснях народних, безмежні степи, зелені ліси й доли, високі блакитні небеса! Хіба є що на світі краще, за це миле серцю довкілля, хіба є що на світі дорожче за Вітчизну?
Рідний дім, дорога батьківська хата, гостинна ласкава оселя. Тут ти народився, вперше побачив світ, уперше ступив крок.
Заголовок может быть любым. Например: "Моя Вітчизна", "Рідний край", "Моя земля", "Дорога серцю Вітчизна", "Дорога серцю земля" и т.д
Ответ:
німий, жовтуватий, білюсінький, занадто лагідний, строкатий, синювато-жовтий, дуже близько (або близенько), надзвичайно злий.
Вже вечоріє... На землю тихо лягає сніг. В кімнаті відчувається аромат мандаринів. Як я люблю цей день, день коли приходить Новий рік. Це казковий день. День коли здійснюються бажання.
Це моє улюблене свято. Свято сім'ї, свято дивовижне й яскраве.
Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. Ії поважають та цінують в Європі, та й в усьому світі. Сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. Людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники.
Я думаю, це буде країна насамперед без страху. Де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. Де люди ходять вільно та дихають вільно. Де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. І просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»!
А майбутнє України у моїй мрії прекрасне. І люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. Українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують.
Культурне та мовне розмаїття в Україні майбутнього не сприймається як проблема. Яка ж це проблема? Це – дар Божий! Це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! У когось в країні немає такого багатства, а в нас є! В Україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. І так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга …
І я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. Можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. Для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. Але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. Мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі?». Просто руки опускаються, коли таке чуєш.