Форми
слова та спільнокореневі слова, у яких відбулося чергування приголосних:
<span>голКа
– голЦі, голЧатий;</span>
<span>логіКа –
логіЦі, логіЧний;</span>
<span>лопуХ – (на) лопуСі, лопуШок;</span>
<span>слух
– слуШний;
</span><span>молоКо –
(на) молоЦі, молоЧний;</span>
<span>естетиКа –
естетиЦі, естетиЧний;</span>
<span>горіХ –
(на) горіСі, горіШок;</span>
<span>діалоГ – (в) діалоЗі;</span>
<span>допомоГа<span> – (в) допомоЗі,
допомоЖу;</span>
</span><span>критиКа –
(на) критиЦі, критиЧний;</span>
<span>іволГа –
іволЗі;</span>
<span>каталоГ –
(в) каталоЗі, каталоЖний;</span>
<span>книГа –
книЗі, книЖковий;</span>
<span>кожуХ –
(в) кожуСі, кожуШок;</span>
<span>дороГа –
дороЗі, дороЖний;</span>
<span>ліриКа<span> – ліриЦі,
ліриЧний;</span></span>
<span>друГ –
друЗі, друЖній;<span>
колис</span>Ка
– колисЦі;</span>
<span>круГ –
(при) круЗі, круЖок<span>.</span></span>
Українська мова - державна мова.
держава, країна - мають свій народ, свою історію та звісно свою мову.
я живу в україні і розмовляю українсько.-державною мовою.
державна мова - це не тільки мова, а це прояв поваги та патріотизму до історії і культури україни.
наші пращури, колись ще започаткували цю мову не для того, щоб вона не використовувалась зараз. і ми повинні поважати історію та традиції україни.
Але колись не так розмовляли українською мовою так як емським указом та валуєвським циркуляром забороняли українську мову але, деякі українські поети та письменники не боялися цього і проявляли на тей час шалену відвагу, говорячи українською. зараз ми повинні гуртуватися тим паче під час таких тяжких часів на нашій рідній украхїнській країні..Українська єдина державна мова.
Вересень найкращий мiсяць року
1.Сполучник
2. Займенник
3.Частка
Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому.І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер’евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.Аж тоді я побачив, як щось червоне майнуло на стовбурі дерева. Я здогадався, що це дятел. У тіні старої розлогої яблуні спочатку можна було помітити тільки червоний капелюшок птаха. Чорно-біле пір’я дятла я побачив пізніше, коли очи звикли до тіні.Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже нарядно. Відтак, я аж завмер на місці від подиву та захоплення.Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”. Побачивши мене, дятел кумедно повертів голівкою в червоній шапочці, трохи почекав. Оскільки я не намагався вилізти на його дерево, цей працьовитий птах спокійно продовжив свою справу.Я довго спостерігав за дятелом, аж поки він перелітів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув: дятел продовжував працювати. тут побольше ))
<span>
</span>
