"Слово о полку Игореве"- замечательное произведение древнерусской литературы.Оно свидетельствует о высоком развитии культуры и литературы на Руси в 12 веке , написано в 1187 году .Список "Слова "( относящийся к 16 веку ) был обнаружен случайно собирателем древностей Мусиным -Пушкиным в числе других рукописей из Спасо-Ярославского монастыря в начале 90 -х годов 19 века.
"Слово"несёт в себе очень важный посыл ,идею ,которая заключается в призыве русских князей к объединению"накануне нашествия татарских полчищ".Произведение проникнуто болью и гордостью за родную землю .Оно написано подлинным патриотом отечества ,который неравнодушен к его судьбе .
Кто же он? Это патриот совей страны ,который оставил потомкам высокохудожественный патриотический рассказ о походе князя Игоря на половцев?
Давайте поразмышляем .
Автор "Слова" мог быть приближённым Игоря Святославовича: ведь он сочувствует ему ,его пленению и его неудаче ,радуется ( и очень поэтично это описывает) его побегу из плена .
Автор мог быть и приближённым Святослава Киевского : ведь он сочувствует и ему .
Он мог быть и черниговцем, и киевлянином .Мог быть дружинником ( постоянно он пользуется понятиями дружины).
Мы можем сделать вывод ,что он был, несомненно, книжно образованным человеком и по социальному положению был не угнетаемым представителем народа.Если мы проанализируем политические воззрения автора ( он их не скрывает),то придём к выводу ,что он не придворный ,не дружинник,не местечковый князь,не идеолог ни князей ,ни бояр ,ни духовенства .
"Слово "могло быть создано и в Киеве ,и в Чернигове ,и в Полоцке ,и в Новгород- Северском- в нём нет каких - либо областных черт.
Это говорит о независимом,патриотическом характере автора ,не поддерживающего феодальную правящую верхушку.
Ему близки интересы широких слоёв русского народа,стремившегося к единству Руси.
"Слово" основано на фольклоре - на народном творчестве и выражает стремление народа к мирной жизни ,к единству Руси."Слово" и является пламенным призывом к единению перед лицом внешнего врага,призывом к защите мирного созидательного труда.
Таким образом ,автор "Слова"-выразитель дум и стремлений народа Руси,хотя сам вряд ли был крестьянином или ремесленником.Литературоведы склоняются к мысли ,что автор был дружинником ,образованным и патриотично настроенным .
Имя автора узнать не удалось ,попытки установить его не увенчались успехом ..Были фантастические мнения ,что "Слово" - это мистификация ,устроенная Пушкиным или Жуковским ...Но эти версии не нашли абсолютно никакого подтверждения .
Академик Д.С.Лихачёв ,много времени отдавший изучению и переводу "Слова" ,придерживался в своих научных трудах мнения ,высказанного в этом сочинении ( мы опирались на работы Лихачёва)
Соавторами "Слова" стали русские поэты Майков и Заболоцкий .Их перу принадлежат замечательные поэтические переводы "Слова".Композитор Бородин создал на основе "Слова" оперу "Князь Игорь" ,которая до сего дня успешно ставится на сценах театров .
Однако я встретился с точкой зрения об авторе "Слова" ,поражающей своей простотой .Современный писатель В.Чивилихин в книге "Память" утверждает ,что тайны автора нет .Что "Слово "написано самим князем Игорем ,и это отражено в названии произведения .Судите сами."Слово о полку Игореве ,Игоря ,сына Святослава ,внука Олега".Чивилихин сравнивает заголовок произведения с книгой "Хождение за три моря Афанасия Никитина" .Никто не спрашивает ,кто автор Хождения.Всем понятно ,что автор сам А.Никитин ,который рассказал о своём хождении за три моря.Так и в "Слове" сам Игорь рассказал о своём походе .Он безусловно ,был одарён писательским талантом ,потому что ярко и поэтично ,с использованием художественных средств ,поведал читателю о ,переживаниях ,битве ,ранении ,пленении ,побеге из плена Ведь он это всё перечувствовал и пережил.Версия интересная .но не нашедшая поддержки в научных и литературных кругах .
<span>А нам остаётся только читать и перечитывать великое произведение о прошлом родины .</span>
Об этом рассказывается в самом произведении: "сделал 13-й подвиг Геракла" - т.е. ненужный подвиг, антиподвиг, если можно так выразиться. И он сделал подвиг (мальчик), только бессмысленный, ненужный, глупый.
Удачи!
Сельма Лагерлёф
Жанр:
повесть
Чудесное путешествие Нильса с дикими гусями
«Чудесное путешествие Нильса с дикими гусями» (швед. Nils Holgerssons underbara resa genom Sverige, дословно — Чудесное путешествие Нильса Хольгерссона по Швеции) — сказочная повесть, написанная Сельмой Лагерлёф.
Спотерігати або читати у газетах про нові досягнення нашої держави , про її економіку , екологію , мову . Це все радує серце і душу . Адже кожен українець , якщо навіть він і не вважає себе ним ,але народився в Україні все, ж таки радіє новим успіхам, душу його , хоч трошки , але тривожать її падіння і невдачі .
Крок за кроком , то піднімаючись , то опускаючись на сходинки , які ведуть у майбутнє, Україна рухається вперед, не відстаючи від інших . звичайно, бувають і падіння, і різкі підйоми, але все це ніщо порівняно з минулим і з тим, що чекає нашу країну в майбутньому . Можливо, буде краще . На це покладають надію усі громадяни України, але можливо…
Якою ж буде Україна в майбутньому, наприклад у 2050 році ?
Залишилось якихось 49 літ . Для держави це ніщо . Звичайно це історія половини століття, аледля країни, яка існувала тисячі років, правда, у постійній залежності, це навіть не один день людського життя. Але ж щось таки зміниться в економіці, історії, мові держави. А що ж ? Невідомо, адже нікому не дано заглядати в майбутнє . Все вирішить час . Хоч припустити, якою буде Україна можливо . отож давайте здійснемо подорож у країну майбутнього, в якій житимемо і працюватимемо ми і наші нащадки .
<span> Україна . Київ . 2050 рік . Чудові дерева і дивні квіти яскравих кольорів на клумбах . Машини, які можуть замінювати літаки, на дорогах, люди у вбранні моди 2050 року . В магазинах все роблять комп ютери. На фабриках і заводах замість людей працює техніка . Все модернізовано до вищого атунку, що робить життя людей прекрасним сном . Колишнє місто героїв тепер стало центром нових досягнень країни . Все в ньому цвіте і розвивається . А повітря, яке воно тут чисте . Що ж це ? Хіба відходи фабрик і заводів не виносяться в атмосферу і не забруднюють її? Дивно ?! А нічого дивного. Тепер техніка робить все: забруднене повітря збирається у спеціальні герметичні блоки , де очищується і виходить в атмосферу, а відходи знищуються і не приносять шкоди . Тепер люди дихають чистим киснем завдяки техніці і обладнанню . А Дніпро, одна з найбільших річок Європи, що ж з ним ? Мабуть, забруднений, бо відходи фабрик потрапляють у воду . Та ні ! Він чистенький, прозора очищена водиця несеться у далекі моря, які також чисті до нестями . Яка краса, як приємно жити в такій чистоті . Це природа така чиста, а люди ? Чи пам ятають Шевченка, Франка, Українку, яким став їх духовний світ ? Ні, не забули вони вони предків. Пам ятають письменників, діячів культури і патріотів України, а духовний світ їх трішечки змінився . Люди дбають про природу, не забруднюють воду, повітря; вони ведуть себе як найрозумніші істоти на Землі; які можуть забезпечити себе і свою державу чистотою, достатком, здоров ям, бути патріотами рідної країни </span>