Настала весна.З'явилися перші проліски.На деревах з'явились бруньки.Сніг розтанув і утворив числені струмочки.Спів птахів став веселішим.
Але зима не здавалася.Дуже їй хотілося панувати над природою.Зібрала вона своїх підданих сніжинок і наказала:засипати всю землю снігом.Сніжинки сумлінно виконали наказ.Все навколо стало білим.Похилили голівоньки проліски.Струмочки зупинились.
Тоді весна закликала всіх зайчиків,щоб ніжками допомогли затоптати сніг.Вухастики хутко впоралися із завданням.Але не знали вухані,що ще на вишні лежать сніжинки.Думали вони,що то рясно розквітнув вишневий цвіт.Та й побігли далі.
З того часу,коли цвіте вишня, й повелося казати :"Та то сніжинки над вишнею кружляють...".
Картина Феодосія Гуманюка дуже мене вразила. Постає питання: що саме припало мені до душі? Споглядаючи витвір, перед нами вимальовується образ вродливої дівчини. ЇЇ зовнішність є привабливою. Живописець змалював Марусю кароокою, з русявим волоссям. Білосніжна сорочка, червоне намисто та яскрава стрічка навколо голови вигладають дуже гармонійно. Поруч з нею зображені козаки, які йдуть захищати вітчизну під супроводом пісень цього прекрасного дівча.
Мені сподобалась картина в цілому. Художник дуже природньо змалював дівчину, до найменших деталей. Вона виглядає дуже вродливою.
1. в)
3. а)
4. г)
6. в)
7. а)
8. б, в)
9. а, е)
10. в, г)
11. б, в)
12. в, г)
13. д, е)
При дорозі стоять гарні,високі тополі, які красують очі людям.
в нашому селі над річкою піднімається ранковий туман.
що робыть що буде робыты що зробыв