Ілюстрація, колібрі, Індія, Ібсен, <span>індустрія, історія, тріумф, Міссурі, матеріал, Ірландія.</span>
В гіллі русалка спить бліда
Олівець - 6зв., 7б. Єдність -7б., 7зв. Житя - 5б., 4зв. Щасття - 5б., 6зв. Надія - 6зв., 5б.
<span>Я відчинив двері на дзвінок. За дверима стояв захеканий мій друг – п’ятикласник Ігор. Ігор дуже любить тварин і пташок. Я подарував йому маленького їжачка, і хлопець приручив його так, що їжачок бігає за ним, як цуценятко. Була в нього ручна галка, що завжди сиділа в хлопця на плечах. Ще Ігор – власник голубів, що живуть у нього під ліжком. Коли мій друг зайшов, він подав мені невелику торбинку, в якій лежала малесенька пташка. Це одна з найменших наших синичок, яка зветься голуба синиця. Але київські птахолови називають її сенчиком. Звідки пішла ця назва, не знаю, але яка ласкава, пестлива назва! Правда, сенчик дуже гарний. У нього тім’я і потилиця блакитно-сині, вузенькі смужки над дзьобиком і над очима білі, вуздечка, смужки за оком і верх шиї темно-сині, животик і груди жовтуваті, хвіст і крила зеленкувато-блакитні. Отак розцяцькований наш сенчік! До того ж він меткий, непосидячий, цікавий, як сам Ігор. Секунди не посидить спокійно. Так сенчік став хазяїном квартири. Він увесь день літає з кімнати в кімнату, залітає у кухню і все підбирає якісь крихти, аби поїсти. Йому хочеться все бачити і знати, бо він дуже цікавий. Усі полюбили сенчіка, хазяїна квартири. А Ігор щодня забігає провідати свою веселу, жваву пташинку (За О. Копиленком).
</span>
Мамина пісня
Мамина піснятака ніжна та мила.Коли мама співає то й душа співає.
Одного разу мама співала в кімнаті моеї сестри на одну мить здалося що це якийсь конерт.Ітак було кожного дня. докі я не зайшла до кімнаті сестри.а в той кіматі співала моя мати.З того часу я називала її "співачка моя".
