Русское географическое общество было основано по высочайшему повелению императора Николая I в 1845 году. Сотни экспедиций, организованных Обществом, сыграли большую роль в освоении Арктики, Сибири и Дальнего Востока, Средней и Центральной Азии, Австралии, Мирового океана. В разные годы Русским географическим обществом руководили представители Российского императорского дома, знаменитые путешественники, исследователи и государственные деятели. В числе почётных членов Общества государственные, научные и общественные деятели России: П. П. Семенов-Тян-Шанский, С. Ю. Витте, Н. И. Вавилов, В. И. Вернадский, Ф. П. Врангель, А. М. Горчаков, В. И. Даль, В. А. Обручев, а также известные иностранцы – бельгийский король Леопольд II, турецкий султан Абдул Гамид, король Швеции Карл XVI Густав, король Норвегии Оскар II, шах Персии Насер аль-дин шах Каджар, знаменитые путешественники и исследователи – барон Фердинанд Рихтгофен, Руаль Амундсен, Фритьоф Нансен, Тур Хейердал.
Источник: http://travelask.ru/questions/112217-kakuyu-rol-sygrala-deyatelnost-russkogo-geograficheskogo-obs
У процесі історичного розвитку людина поступово втрачала зв’язки з природою. На певному етапі розвитку цивілізації людина почала активно перетворювати природу і її вплив на довкілля зростав із кожним сторіччям, поки не став провідним екологічним фактором. Ці проблеми поставили людство на межу всеосяжної біосферної кризи, яка загрожує його існуванню.
Протягом останніх 10 тис. років під впливом діяльності людини площа лисів на нашій планеті скоротилася не менш ніж на третину. Людина вирубує ліси, звільняючи площі під рілля, пасовища, поселення та використовуючи деревину для власних потреб. І навіть нині, коли людство почало усвідомлювати катастрофічні наслідки цих процесів, площа лісів щорічно скорочується, насамперед за рахунок тропічних лісів, які відіграють велику роль у підтриманні екологічної рівноваги на нашій планеті.
Також великий вплив на забруднення атмосфери мають викиди шкідливих для здоров’я людини та інших організмів відходів промислових підприємств тощо.
Особливу небезпеку для довкілля становлять кислотні дощі, спричинені забрудненням атмосфери сірчастим газом. Кислотні дощі призводять до тяжких наслідків. Зокрема прісні водойми стають мертвими, гинуть ліси та багато інших проблем.
Іншою небезпекоюдля здоров’я людини може стати послаблення озонового екрану. Це відбувається внаслідок надходження в атмосферу хлорфторвуглецевих сполук.
Діяльність людини негативно впливає і на різноманітні водойми, забруднення промисловими та побутовими відходами, пестицидами та добривами, які змиваються з полів, зміна екологічних умов, осушення, тощо. Порушення санітарного стану водойм, а також виснаження водних ресурсів загострює проблему питної води.
Надходження неочищених або недостатньо очищених стічних вод у природні водойми унеможливлює використання їх для відпочинку людей, рибальства.
До вимирання цілих водних екосистем також призводять аварії танкерів, нафтовидобувних платформ, унаслідок яких плівка з нафти вкриває значні площі морів.
До змін гідрологічних режимів водойм призводять створення штучних водойм, водосховищ, що згубно впливають на водні біогеоценози та популяції окремих видів.
На мою думку, людям слід задуматися над своїми вичинками, обережніше ставитися до природних багатств, тоді в світі запанує гармонійність, зменшиться кількість природних катаклізмів, які зараз мають досить великий вплив на людей.<span>
</span>
Ну во-первых, коэффициент УВЛАЖНЕНИЯ :)
Коэффициент увлажнения равен отношению осадков (О) к испаряемости (И)
К=О/И
Получаем К= 400/300=1,3
тем самым К больше 1.
Он типичен для территорий с достаточным увлажнением - тундра, лесотундра, тайга, а также в районах с заболоченной территорией, где много озер.
Климат умеренно-континентальный
1) Азия
2) Исток в слиянии рек Большой и Малый Енисей
3) Впадает в Карское море, бассейн Северного Ледовитого океана
4) на север
5) равнинный
6) р<span>ежим сложен, питание реки осуществляется в основном за счет снега. Годовой уровень характеризуется сравнительно высоким и продолжительным весенним паводком (апрель-июнь) , в период лета и осени уровни реки низкие.
7) </span><span>слева —</span><span> </span>Абакан<span>, </span>Кемь<span>, </span><span> </span>Турухан<span>, </span>Малая Хета<span>, </span>Большая Хета<span>, </span>Танама<span>,
</span><span>справа — </span>Кан<span>, </span>Ангара<span>, </span>Подкаменная Тунгуска<span>, </span>Нижняя Тунгуска<span>,</span><span> </span>Дудинка<span>.</span>