-Привіт,Андрію!
-Привіт,Соломіє.
- Я знаю, що ви з класом їздили на екскурсію. Куди саме?
- Так,їздили. В чудове старовинне місто - Львів.
- Ти що справді? Оце так співпадіння.Ми також їздили до Львова.
-О,чудово. Ну і як? Що найбільше сподобалось тобі?
- Взагалі сподобалось все. Це чудове місто. Але найбільше мені сподобалось на Личаківському кладовищі. Там дуже красиво. Ми покладали квіти видатному поетові І. Франку.А тобі що сподобалось?
- Найбільше шоколадна фабрика на якій ми побували. Ти дуже багато всяких солодощів. Ми мали змогу поласувати безкоштовним шоколадом. Він дуже смачний.
- Ооо, шоколадна фабрика це щось. Ми також були дуже раді, що побували там.
- Ще ми гуляли саме по місто. Це дуже грасиве місто. Багато архітектурних споруд та пам"ятоок.
- Так,звісно. Хотілося б ще поїхати в це прекрасне місто.
- Із задоволенням. Можливо ще поїдемо.
-Ну що ж бувай. До зустрічі.
- До зустрічі.
Дитина блукає по садочку. Годинник добре йде. З-за обрію зійшло яскраве сонце. Місяць забіг за хмару. Пливе по дніпру теплошід. Час протікає дуже швидко
Край села, біля стежки стоїть самотня закинута криниця. Всякий подорожній не може пройти повз неї. Всіх вона напоїть досхочу.
Вода в ній чиста та прозора. На смак як мед.
Існує давня легенда про неї.
Колись давно забрали в матері єдиного сина в соладати. Довго мати тужила за сином, а потім пішла його виглядати. Довго вона стояла нерухомо і чекала на нього. Так вона і застигла нерухома на місці і перетворилася на стару криницю.
З тих пір і вона завжди вислухає всі туги подорожнього, втомить спрагу
Хліб завжди цінується українцями. Усі розуміють, що без хліба людину чекає голод.
Про нього складено багато прислів'їв та приказок. Він усьому голова. Хлібом-сіллю на вишитому рушнику гостинні українці з давніх часів зустрічають дорогих гостей. Вміють випікати смачні та запашні короваї, хлібини, калачі. Наші предки ніколи не залишали на столі крихти хліба. Коли падала хлібина, піднімали її й цілували за життя, що на ньому тримається. Бо зернові рослини, які дають хліб, смачною випічкою та кашами годують людей, а кормом - домашню худобу.
До хліба повинне бути дбайливе ставлення.