З ряду об'єктивних та суб'єктивних причин в Україні не створено достатніх умов для того, щоб іноземні компанії та інші інвестори, які мають технології та досвід розробки глибоководних родовищ вуглеводів, вкладали свої кошти у реалізацію наших інвестиційних проектів. Причин декілька:
1. Держава регулює ціни на газ практично по всіх соціальних категоріях споживачів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України весь природний газ, що видобувається на території України, реалізовується виключно населенню та бюджетним закладам. ДАТ "Чорноморнафтогаз" дозволено продавати за вільними цінами приблизно 30 % природного газу, що дозволяє мати хоч і не значні, але власні інвестиційні ресурси, які в основному спрямовуються на геологорозвідувальні роботи. ДАТ "Чорноморнафтогаз" має боржників – ВАТ "Кримгаз", АП "Кримтеплокомуненерго". Ці підприємства не мають реальних джерел не тільки для погашення заборгованості, але й для оплати поточних платежів. Якщо зробити економічну оцінку суми боргу, то це дорівнює півторарічним обсягам видобутку природного газу. Ці кошти можна було б направити на розвиток підприємства: придбання нової техніки, обладнання, або інвестування проектів.
2. Проблема із залученням зовнішніх інвестицій спричинена слабким законодавчим забезпеченням інвестиційної діяльності. Закон "Про угоди про розподіл продукції", практично не діє. Морські родовища вуглеводів поки не потрапили до переліку об'єктів корисних копалин, які можуть надаватися у користування на умовах, визначених угодою про розподіл продукції.
3. Недосконалим є механізм видачі та отримання ліцензій на геологорозвідку та розробку родовищ. З одного боку, інвесторів відлякує порядок отримання ліцензій ‑ спочатку на геологорозвідку, потім, без усяких переваг, на рівних умовах з усіма іншими претендентами ‑ на розробку родовища (існує ризик інвестора вкласти гроші в геологорозвідку, але не отримати родовище у розробку). Ліцензії частіше видаються уявному інвестору, без достатньої оцінки його технічних, технологічних і фінансових можливостей. Мають місце непоодинокі випадки, коли ліцензія стає власністю інвестора, який сам не має ані досвіду роботи, ані коштів на освоєння родовища.
4. Стримує процес залучення інвестицій, перш за все іноземних, відсутність делімітації кордонів в Чорному та Азовському морях. Неможливо чітко визначити сектор, що належить Україні, а значить ‑ і перспективні райони робіт, готувати по них інвестиційні проекти і шукати під їх реалізацію інвесторів.
Т.к там высокий температурный режим, то происходит дефицит влаги, приводящий к засухам.
Известняк, мел и мрамор - три горные породы,состоящие из одного минерала кальцита, а химическое название - карбонат кальция СаСОз, но так не похожие друг на друга. Мел - очень мягкая осадочная порода, известняк - строительный материал, обладающий большей твердостью, чем мел и тоже осадочная порода. Эта порода хорошо известна, как строительный материал, из которого построены на Руси почти все храмы и московский Кремль: отсюда пошла фраза "Москва - белокаменная". Мрамор же является метаморфической горной породой, которая образовалась из осадочных и вулканических пород под высоким давлением глубоко в недрах Земли и под действием высокой температуры. От первых двух пород мрамор отличается наибольшей твердостью, залегающий глубоко в недрах Земли. Это дорогой и очень красивый строительный материал, из которого изготовляют архитектурные различные элементы зданий, скульпторы ваяют из него различные произведения искусств.Мел, мрамор и известняк с химической точки зрения одно и то же вещество — карбонат кальция, а точнее, одна из его кристаллических модификаций — кальцит.
<span>Мел— это мягкая горная порода, которую легко истереть в порошок. Мел используется в качестве белого пигмента в лакокрасочной и резиновой промышленности, в производстве портландцемента, как пишущий материал.</span>
<span>Известняк<span>обладает большей твёрдостью: издавна его использовали как материал для каменных сооружений. Большинство храмов великокняжеской Москвы было построено из мячковского известняка, который добывали у села Мячково на Москве-реке и на специальных судах доставляли к месту постройки. Недаром Москву в старину называли белокаменной. В настоящее время известняк служит ценным материалом при производстве цемента, в металлургии в качестве флюса (флюсом в металлургии называют вещества, вводимые в шихту для связывания примесей, например Р2О5,</span>SiO2, в легкоплавкие шлаки,) и в химической промышленности при производстве соды, хлорной извести, карбида кальция.</span>
Мел и известняк — это осадочные горные породы, образовавшиеся из остатков панцирей живых организмов (в первую очередь древних простейших — радиолярий и фораминифер).
<span>Источник: https://murzim.ru/nauka/himiya/21283-mel-mramor-izvestnyak.html</span>
Устья в виде эстуария имеют такие реки, как Енисей, Темза.
<span>Противоположностью эстуария является дельта — устье, разделенное на несколько протоков. Классическими дельтами обладают такие реки, как Нил, Волга, Амазонка</span>