Ответ:Соломон наследовал от своего отца, царя Давида, обширное государство, простиравшееся от «реки египетской до великой реки Европа. Израиль
Объяснени
Золотая Орда пользовалась раздробленностью русских земель. Последствия набегов войск Орды оказались ужасными, многие потери - невосполнимыми. В борьбе с монголо-татарами погибло не мало русских князей и мирного населения. После потерь былой княжеской знати, элита стала формироваться из низших дружинников, служителей княжеского двора. Все эти события несомненно наложили рабский отпечаток на политику русских князей , нравы народа, менталитет верхушки.
В августе 1812 года на Бородинском поле сошлись в ожесточенной схватке две противоборствующие армии: русская армия под командованием генерала от инфантерии Михаила Илларионовича Голенищева-Кутузова и Великая армия императора французов Наполеона Бонапарта. В этой грандиозной битве участвовало с обеих сторон около 300 тысяч человек при 1200 артиллерийских орудиях. А. И. Горчаков. Гравюра Г. Доу. 1820-е гг. 24 августа разгорелся ожесточенный бой в районе деревни Шевардино. 11-тысячный отряд под командованием А. И. Горчакова с 36 орудиями, поддержанный частями 2-й гренадерской и 2-й сводно-гренадерской дивизий, был неоднократно атакован превосходящими силами противника. Со стороны Наполеона в этом бою участвовало около 40 тысяч человек при 186 орудиях. До наступления темноты русские удерживали позицию у Шевардинского редута, который был возведен накануне как передовой опорный пункт для защиты левого фланга русской армии. Уже в ночи по приказу главнокомандующего генерал-лейтенант Горчаков отвел остатки свих войск к основной позиции у деревни Семеновское. Потери в этом бою с каждой стороны составили до 6 тысяч убитыми и ранеными.
Задание
5-9 ИСТОРИЯ 5+3 Б
из кого состоял афинский демос? чем он был недоволен в 7 веке?чего требовал? Помогите
Annpesenko 21.01.2015
ПОПРОСИ БОЛЬШЕ ОБЪЯСНЕНИЙ ОТМЕТИТЬ НАРУШЕНИЕ!
ОТВЕТЫ И ОБЪЯСНЕНИЯ
Ответы и объяснения
1
Аватар пользователя InVlad07
InVlad07 хорошист
афинский демос состоял из всех свободных граждан, имеющие гражданские права, но не принадлежащие к аристократии. Афинский демос был недоволен тем, что правителей (аристократов) выбирали из знатных, судьями тоже были знатные люди, которые судили не по писаным законам, а по обычаям, которые можно было толковать по-разному. Демос начал борьбу за то, чтобы отнять власть у знатных людей и самим управлять Афинами. Демос требовал отменить долговое рабство, поделить землю, т. е. отобрать часть земли у знатных и раздать ее бедным.
Оновлення українського театру другої половини XIX століття
У другій половині XIX століття драматургія досягає свого найвищого піднесення, стає одним з провідних родів літературної творчості. Це піднесення драматургічної творчості було викликане самим життям і, зокрема, бурхливим розвитком українського театрального мистецтва. У другій половині XIX ст. український театр не тільки посів визначне місце в громадсько-культурному і політичному житті України, а й здобув широку популярність далеко за її межами.
Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур.
Велику роль в становленні нового українського театру відіграв геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов'язаний з Україною, з першими творами нової української драматургії. Після вдалого дебюту на сцені в Курську Щепкін в 1818— 1822 pp. з великим успіхом виступав у Харкові, Полтаві, Києві. Разом з І. Котляревським М. Щепкін здійснював художнє керівництво Полтавським театром. За участю Щепкіна в 1819 р. були вперше поставлені на сцені п'єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" і "Москаль-чарівник", в яких він виконував ролі Макогоненка і Чупруна. Робота над сценічними образами Макогоненка і Чупруна була важливим етапом у формуванні реалістичної майстерності великого актора.
Участю у перших постановках п'єс Котляревського не обмежилась увага Щепкіна до української драматургії. Ставши згодом провідним актором Московського Малого театру, він багато зробив для популяризації "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника" Г. П. Котляревського, а пізніше і "Шельменка-денщика" Г. Квітки-Основ'яненка. В українських ролях він дав високі зразки реалістичної акторської гри.