Сьогодні прийнято називати Поп, Реп, Клаб та інші схожі музичні жанри молодіжними. Мовляв, це те, що слухає сучасна молодь. Але ж не треба судити людей лише по окремим їх групам.
Серед сучасної молоді є і ті, що слухають «Великий і Незрівнянний» Рок, Хард Рок, Метал,… і я – одна з них.
Питання класифікації музики не однозначне. Звичайно, кожна людина обирає музику на свій смак. Але люди різні і смаки в них також різні. Одного беруть за душу звуки синтезатору та клаб-платівок, іншого – затяжний риф електрогітари…
Тепер спробую пояснити чому ж все ж таки Поп, Реп, Клаб та інші схожі музичні жанри вважаються молодіжними. По-перше, вони поширені серед молоді. Можна навіть сказати, що ця музика диктується нам сучасністю. Це - мода. По-друге, Класика та Рок на фоні цієї так званої моди, на жаль, відійшли на другий план, з чим я особисто не погоджуюся. У мене саме вони на першому місці. І тому дуже часто я як «біла ворона» серед своїх однолітків.
На світлій галявинці росло багато гарних дерев. Усі вони спілкувались між собою та з вітром, який щоразу ніжно лоскотав їхні крони. Але з-поміж цієї злагоди виділялася яблуня, адже на ній був лише один плід, в той час як інші дерева були пишними й гарними.
Самотньому дереву здавалося, що воно нікому не потрібне, зовсім не привабливе і взагалі його мають зрубати. Але це виявилось не так.
Повз галявинку пробігав малекнький хлопчик. Побачивши серед дерев яскраве червоне яблуко він зрадів і дуже захотів його з'їсти. Зірвавши яблучко він побіг додому, вимив його та солодко поласував ним.
Не зважаючи на те, що дерево росло одне і з ним ніхто не товаришував, воно принесло чудовий плід, хоч і один. Одне смачне яблуко краще за багато гнилих.
<span>Кількість прислівників поповнюється за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.
</span>Разом пишуться:
<span>прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі, надвечір.
</span>Окремо пишуться:
<span>прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
</span>Без-безкінця,на- на жало,до- до побачення,з- з радості,в,у- в міру.
<span>Через дефіс пишуться:
</span><span>прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому.
</span><span>прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше.
</span><span>прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком.
</span><span>прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве.</span>
1.б
2.б
3.б
4.в
5.а
6.б
7.г
8.а
9. 1.г
2.д
3.а
4 .б
5.в
Обличчя-лице;
Країна-Батьківщина, держава;
Лінивий-ледащо, бездар;
Сміливий-безстрашний.