Найдорожче для кожної людини місце те, де вона народилася, де народилися її батьки – тобто Батьківщина. Саме тут людина почала ходити, розмовляти, вчитися справедливості, доброти, посадила першу квіточку, вперше побачила веселку.<span>Для мене такою землею є Україна – найкраща країна у світі. <u />Я люблю свою країну, її степи, ліси, гори, села і міста, її народ. Тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. Людина у чужій країні зможе жити, працювати, але завжди тужитиме за батьківським домом, за рідною мовою. Удома усе здається кращим і природа і люди. Тож не дивно, що в розлуці зі своєю Вітчизною людина почувається незатишно.</span><span>Я вважаю, що ми повинні бути гідними дітьми своєї Вітчизни. Батьківщину не обирають, вона як мати, завжди одна.</span>
Ми йшли по вулиці, посміхаючись сонцю.
Йдучи до річки, я зустрів подругу.
Ответ:10 речень з підметом та присудком
Объяснение:1: Я люблю свій рідний край!
2: Полруги довго сперечались.
3:Пташки кивали голівками й обіцяли.
4: У пташиному царстві настав травень.
5:Повертається з вирію зозулька.
6: Настала весна.
7:Річка набрякла водою!
8:Вересень місяць пройшов
9: Ми летимо ключем в блакитному просторі
10: Вже ріднії поля вбралися квітками.
Юність [ й у н' і с т'] 6 букв, 6 звуків
Ніщо не вічне, брати себе в руки, сам не в собі, тільки його й бачили