На мою думку це прислів"я дуже яскраво вказує нам на те, як важливо діяти разом. Дружба завжди цінувалася серед людей в повсякденному житті, в родині та на полі бою. Також можна розтлумачити це як зразок міцних родинних стосунків і наслідок, якщо ці стосунки ворожі ,неприязні. Крім шкоди, зла і лиха від цього ми нічого не побачимо. В українському фольклорі дуже багато і колоритно представлений розділ прислів"їв про дружбу.
1. <span><span>Жовтокрила о</span>сінь </span><span>голими небесами вже несе </span><span>пташиний </span><span>розставальний </span><span>плач.
2.
</span><span>А степ уже вгортався у прозелень, сонно зітхав утомлений
вітрисько, і з-за стовпів на шляху сходив круглісінький червоний місяць.
</span>3. Луна в дібровах пісня солов’їна, чарує світ <span><span>дніпровський </span>зореграй.
1. Гр. осн. - осінь несе; додаток - плач, означ. -жовтокрила, голими, пташиний, розставальний
2. Гр.осн.- степ вгортався, вітрисько зітхав, місяць сходив; означ. -</span>
<span><span>круглий, червоний, утомлений
</span>3. Гр. осн.- пісня луна, зореграй чарує; додаток - світ, означення - </span>
солов’їна, дніпровський
Друге речення має 3 грам. основи
Третє речення має 2 грам. основи
У тестах ЗНО доволі часто буває завдання визначити тип односкладного речення. У даному матеріалі детально описаний кожен тип і з прикладами. Односкладними називають речення з одним головним членом
Головний член в односкладних реченнях може бути виражений дієсловом або іменником. Розділові знаки в односкладних реченнях вживають такі ж, як і в двоскладних.Односкладні речення поділяють на означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові, називні.
Означено-особовими називають односкладні речення, головним членом яких є особова форма дієслова, що визначає особу, яка виконує дію.Головним членом у таких реченнях можуть виступати тільки дієслова у формі 1 та 2 особи однини й множини теперішнього й майбутнього часу, а також дієслова 1 та 2 особи однини й множини наказового способу: Бери Орисю! Рятуй її! Ховай! (М. Старицький) – підметом у цих реченнях може виступати лише займенник ти й жодне інше слово; З нудного себе знову вислизаю, як равлик із палаючої хати (І. Малкович) – можливим підметом є тільки я; Не дуже тут. затишно. Як думаєш, Чумаченку? (О. Гончар) — можливим підметом є тиОдноскладні означено-особові речення, хоча й не мають підмета, за своєю струк-турою є повними, оскільки підмет їм не потрібен, а значення особи передано закін-ченням дієслова.Усі односкладні означено-особові речення можуть бути перетворені на двосклад-ні: Піду в кіно. — Я піду в кіно; Піди в кіно. – Ти піди в кіно. Ці речення є синтаксичними синонімами. Відмінність тільки в стилістичному забарвленні.
Досвід-іменник
розум-іменник
пісня- іменник
серце-іменник
книга -іменник
микола-іменник
