З нестягненою формою:
1)Вiють вiтри, вiють буйнi, аж дерева гнуться;
2)От юних лiт не знал я любовi;
3)Ось пiдiть лиш в
недiлю або в празник по Полтавi, то побачите таких гарних, що i розказати
не можна.
4) Видно шляхи полтавськiї i славну Полтаву,
Пошануйте сиротину i не вводьте в славу.
5) Перестаньте жартовати надо мною,
безпомощною сиротою.
З короткою формою:
1)Та був вiн славен, красен та й ротобящий
2)Був ти до неї добр?
3)Лiсочок стояв тих та нерухом.
4)Не багата я i проста, но чесного роду,
Не стиджуся прясти, шити i носити воду.
5)Покотився той горошок зелен та дрiбен .
Одного разу найбільш заздрісний звук став думати-гадати, як би
провчити Голосні звуки. Він звернувся по допомогу до свого брата.
зібрали брати на збори усі звуки. Звук почав говорити, що Голосні
зазналися, нескромно себе поводять. Звук почав суперечку з
Голосними. Усі звуки стали сваритися. Найбільш чутливий звук сказав
обережно: «Облиште суперечку. Якщо приголосні такі горді, хай обходяться
без нас. Ви нас образили, тому ми покинемо вас».
Не стало Голосних у
царстві. Перестали співати пісні. По-іншому стали говорити, не могли
порозумітися між собою. Сумно стало жити.
На третій день після цієї
пригоди до цариці Фонетики приїхала сестра Орфоепія. Вона була обурена,
коли почула, як розмовляють у царстві її сестри.
«Це ж сором на цілий світ! Я не можу гостювати у такому царстві»,- сказала Орфоепія на прощання…
У мене вдома, живе маленька, біленька кішечка на ім'я .... У неї ..... очі, .... вушка і красива пухнаста шерсть. Вона дуже схожа на ..... породу кішок.
....... Любить бігати і стрибати по деревах. Вона дуже розумна кішка, вона лапою може відкрити холодильник і стягнути, що-небудь смачненьке, а потім закрити, ніхто і не здогадувався про це. На Новий рік ми поставили будинку ялинку .... встрибнула на саму верхівку ялинки, і заснула !!!
Ось така от у мене кішка ...
Там де перевірки пишеш ім'я і про свою кішку
Озн-особові:
Дивимось на зорі, на їх неосяжну сім'ю, шукаєм.........
Візьму шматочок літа, кину в воду, .......
Молоденькі сади посадим на кручі, прикрасим....
Дуже люблю оці години праці.
Ось і завітала осінь у мій чарівний край. Для мене це улюблена пора року. Адже можна спостерігати як природа вбирається у золоті шати, здалеку чути клекіт журавлів, що відлітають на чужину, у теплі краї. Настрій стає спокійним і вже не хочеться бути таким активним як влітку. Єдине бажання для людей у таку пору року це сидіти вдома, закутатися у тепле покривало, пити гарячий чай та милуватися чарівним осінній пейзажем. Напевне саме за цей спокій я і люблю осінь.
