1. Байдики бити<span> (рос. бить баклуши) - ледарювати, нічого не робити
</span>2. агатіти думкою<span> - потішати себе намірами, задумами, уявленнями і т. ін
</span><span>3. Багато води сплило (рос. много воды утекло) - дуже давно щось було, минуло
4. </span>накивати п'ятами<span> - утікти, відправитися, виїхати куди-небудь, залишивши своє місце проживання (синонім: винести ноги);
</span>5. як <span>кіт (кішка) з собакою - без злагоди, ворогуючи, сварячись постійно;
</span>6. <span> як </span>кіт наплакав<span> - дуже мало, зовсім незначна кількість
</span>7. набирати води в рот<span> - уперто мовчати; нічого не говорити;</span>
Шостого січня у нас в родині відзначають Святвечір.Це передріздвяний вечір,коли гоують пісні страви.Вечеряти сідають тоді,коли на небі сходить перша зірка-символ народження Сина Божого.На столі ставлять дванадцять різних пісніх страв.Найголовніша з них вважається кутя.Моя бабуся готує дуже смачні страви,і вся родина збирається у цей вечір за столом.
Жив собі вовк. Він був завжди голодним та зажерливим. Одного разу він пригав по гаражам і впав та зломав ногу. Його підібрав бомж та приніс на помойку. Це був бомжовий прайд. У їхній стаї були різні бомжі. Бомжі добиватєлі заліза бомжі риболови бомжі воїни ті багато інших. Блін шо я мелю
Людська байдужість – це страшна хвороба, якою заражена більшість населення планети. Постійна заклопотаність, велика кількість проблем, недовіра до навколишнього світу – це все робить нас байдужими. Досить часто нам простіше не звертати увагу та уникати негативних емоцій чи зайвого клопоту аби лише не задати собі нових проблем.
Важливо те, що не тільки молоді люди є такими, а й у великій своїй більшості люди більш старшого віку стали байдужими до оточуючого середовища. А що вже говорити про молодь, коли покоління, що їх виховує таке.
Мені здається, багато чого починається зі звичайного егоїзму, що заклався ще у дитячому віці. Власне «я» стає у людей понад усе на світі. Можливо, зараз час такий? Я не маю великого досвіду, щоб порівняти і зробити аналіз. Але дідусь часто говорив мені, що раніше люди були довірливіші, добріші, уважніші. Він казав, що люди допомагали один одному і не просили за це плати чи відпрацювання. А тепер багатьох так і виховують: покладайся тільки на себе, нічого для інших задарма не роби, допоможеш іншому – відбереш у себе.
Творити будеш на землі добро -
Небеса тобі щастя пошлють, -
Та накличеш біду на себе, зло
Якщо будеш розсівати лють.
Привітливий та лагідний з людьми -
Без обузи, лиха проживеш ти
Та, коли не в міру гострі зуби -
Так і чекай - на ніж наткнешся...
Як настане, лиш, осіння днина -
Абрикос і персик облетять,
А стрункий кипарис і соснина
І взимку зеленими стоять...
Відплата за добро і зло, завжди,
Непомітно настигає нас, -
Від неї, - ні сховатись нІкуди,
Ні відкласти, на деякий час..
